Як викрасти у держави хлібокомбінат

Колишній президент облюбував легендарне Межигір'я, яке «орендував у страусів», так, наче збирався жити там вічно. 

Так само робили його «клерки» на місцях та підопічні попередніх небожителів. Вони так само діяли цинічно і нахабно, не озираючись. Знаючи, що ніхто їм не завадить.

Тепер конкретний приклад. Є така собі державна установа — ДАК «Хліб України». Зараз це уже експонат для «музею корупції», доведений до суцільної деградації.

А два десятки років тому ДАК був потужним оператором зернового ринку, до складу якого входило близько 80 підприємств з виготовлення хліба, а також Одеський і Миколаївський портові елеватори.

Що ми маємо зараз? Незаконне привласнення щонайменше 11 цілісних майнових комплексів та частини майна майже півсотні підприємств «Хліба України».

Укладання сумнівних інвестиційних угод, доведення підприємств до банкрутства, штучні борги, неправомірні рішення місцевих рад, судових та інших державних органів — це далеко не повний перелік «інструментів» для виведення активів ДАК.

Описувати кожен з цих епізодів немає сенсу, тому я зупинюся на одному з прецедентів. Це історія привласнення майна Тальнівського КХП, що переробляє 20% борошна в країні. Оборудка, за якою можна писати сценарій детективу.

Почнемо з історії питання. У 1999 році рішенням спостережної ради ДАК «Хліб України» прийнято рішення про реорганізацію п'яти цілісних майнових комплексів: Одеського, Новополтавського, Євпаторійського, Івано-Франківського і Тальнівського комбінату хлібопродуктів.

За законом вони не підлягають приватизації, і їх досі не виключено з відповідного переліку.

У рамках процедури на базі Тальнівського КХП було створено дві юридичні особи — ДВЗП «Тальне» та ДП «Тальнівський КХП».

Ця затія була приречена. Справа у тім, що розподілом цілісного майнового комплексу і передаванням нових дочірніх підприємств у користування окремо одне від одного були створені передумови для їх доведення до банкрутства.

Технічно та технологічно виробничі цехи підприємств взаємопов'язані і самостійно працювати не могли. Тобто основною ціллю з самого початку було банкрутство «дочок» Тальнівського КХП. Це у результаті і сталося.

Щоб зрозуміти, як «вбивали» ці дочірні підприємства, розглянемо кожну з їх історій окремо.

Перша історія. ДВЗП «Тальне»

Справу про банкрутство ДВЗП «Тальне» було порушено ще у листопаді 2004 року.

Не обійшлося тут без участі керівництва. ДВЗП тоді очолював такий собі Олександр Коротков, який є депутатом Черкаської обласної ради.

Цей горе-менеджер не вживав ніяких заходів, щоб запобігти банкрутству підприємства та зберегти передане в управління підприємства майно держави. Ймовірно, він був у цьому зацікавлений. Що про це свідчить?

Він одночасно був керівником ДВЗП «Тальне» та керуючим санацією у листопаді 2007 року без належної реєстрації у відділі управління справами ДАК «Хліб України» підписав та погодив у першого заступника голови правління ДАК Андрія Єфімченка план санації. Останній, до речі, відмовився від давання показань.

План передбачав передавання частини цілісного майнового комплексу підприємства на користь приватного підприємства ТОВ «КХП Тальне», хоча законом приватизація заборонена. Втім, зазначене товариство отримало основні засоби ДВЗП «Тальне» без проблем, та ще й за символічну суму — 6,1 млн грн.

За це, начебто, інвестор повинен був розрахуватися з вимогами кредиторів держпідприємства.

За даними матеріалів кримінального провадження, вказане товариство підконтрольне згадуваному Короткову. В його офіційній біографії на сайті облради зазначається, що він керує ТОВ «КХП Тальне» з 2010 року. Який цікавий збіг!

За даними слідства, Коротков у подальшому перепродав майнові права підконтрольним приватним підприємствам, де засновниками є його дружина та матір. А ДВЗП «Тальне» у 2009 році визнано банкрутом.

Історія друга. ДП «Тальнівський КХП»

Друга «дочка» Тальнівського КХП — ДП «Тальнівський КХП» — пройшла дещо інший шлях, але результат був такий самий.

Основні події навколо другої «дочки» відбувалися недавно. Тут знову не обійшлося без участі «прокладки» того ж Короткова, тобто ТОВ «КХП Тальне».

Однак цього разу першому ТОВ підігравало ще одне приватне підприємство майже з такою ж назвою, за винятком однієї букви — «ь». Назва підприємства звучить так: ТОВ «КХП Талне». Вправлялися хлопці, як могли.

Отже, ТОВ «КХП Талне» начебто виконало ремонтні роботи елеватора нашого ДП та надало йому низку інших послуг, а останнє не розрахувалося.

Керівник ДП умисно укладав збиткові договори, підписував акти приймання виконаних робіт. Хоча достеменно невідомо, чи були вони виконані у повному обсязі. Також директор ДП не вважав за потрібне оскаржити в суді вимоги цього дивного ТОВ «КХП Талне». Він ігнорував судові засідання.

У підсумку Господарський суд Черкаської області 24 рудня 2013 року виніс рішення про стягнення 5,7 млн грн з ДП на користь ТОВ «КХП Талне».

Далі цікавіше. Той же суд через день, 25 грудня 2014 року, за заявою іншого підприємства («ВТП Діоніс»), визнає ДП «Тальнівський КХП» банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру. Кредитори шикуються в чергу.

ТОВ «КХП Талне» завдяки наступним рішенням судів збільшує боргові вимоги до держпідприємства до 7,7 млн грн. Трохи пізніше в рамках процедури банкрутства ТОВ «КХП Талне» взагалі отримає 9 млн грн.

Після цього на арену ступає те саме ТОВ «КХП Тальне», яке належить Короткову, і скуповує майно державного підприємства за 17,5 млн грн.

Хоча цього всього загалом могло не бути, враховуючи, що держпідприємство не дозволяв продавати закон. Утім, усе аферистам зійшло з рук, тому що перед цим виконком Тальнівської міськради незаконно визначив приватну форму власності на ЦМК ДП «Тальнівський КХП».

У липні 2015 року Господарський суд визнав незаконним те рішення, проте активи державі досі не повернуто.

Замість висновку

У результаті втрачено можливість прийняття рішення про приватизацію акцій, що належать державі у статутному капіталі ДАК. Їх неможливо продати ні на аукціоні, ні за конкурсом, ні на фондовій біржі.

Фактично відбулося незаконне відчуження за балансовою вартістю частини цілісного майнового комплексу, а держава зазнала збитків на сотні мільйонів.

Загалом, попри законодавчу заборону відчужувати майно об'єктів державної власності, повністю були привласнені Мирівський та Бузівський елеватори, Балівський, Прилуцький, Тальнівський, Харківський №1 та Черняхівський КХП, Хлібна база №84, Київський інститут хлібопродуктів та інше майно.

Що ж стосується Тальнівського КХП, то у Короткова ще є шанс добровільно віддати незаконно привласнене. До Тальнівського КХП має бути застосована справжня процедура приватизації. Згідно із законом. А держава за своє майно повинна отримувати реальні гроші, а не копійки.

 Джерело: stina.in.ua