Як у Черкаській області допомагають переселенцям

Понад 8 тисяч осіб прибуло на Черкащину із окупованого Сходу та Криму. І кожній людині потрібні житло, одяг, їжа, речі першої необхідності, і, звісно, кошти. Не всі влаштовуються на новому місці надовго: дехто планує повертатись, хтось уже повернувся до рідних порогів. А частина людей знайшла роботу та навіть змінила місце реєстрації на виборах, що свідчить про те, що вони сприймають Черкащину як свою нову домівку. Хто вони — переселенці зі Сходу? Що вони несуть в нашу область? Як складаються їхні стосунки з місцевою владою, громадськими організаціями та новими сусідами?

Усі ці питання ми поставили співробітникам Черкаського обласного координаційного штабу по роботі з тимчасово переміщеними громадянами. В координаційному штабі пліч-о-пліч працюють 27 організацій, серед яких обласна рятувальна служба, соціальні служби, товариство Червоного Хреста, громадські та волонтерські організації. Початковим розселенням та забезпеченням переселенців опікується обласний контактний центр.

Черкаський обласний контактний центр – установа, яка уже 10 місяців опікується мігрантами зі Сходу. За цей час працівникам центру довелось прийняти тисячі дзвінків, вирішити сотні різноманітних проблем.

Світло в кінці тунелю

Звісно серед мігрантів є різні люди, проте ставити тавро «невдячних» на переселенцях все ж не варто. На Черкащину приїхали в переважній більшості працьовиті, талановиті східняки. Частина з них уже знайшла собі роботу, а деякі навіть досить успішно ведуть свій бізнес.

— Є працьовиті люди, які збагатили собою наш край, — розповідає спеціаліст відділу звернень обласного контактного центру Людмила Клімова. — Серед них актори, що знайшли роботу в драматичному театрі, фотохудожники, які проводять виставки в обласному художньому музеї, директори шкіл та будинків культури. Та й обласний куратор з питань роботи з переселенцями Тетяна Ковтун — переселенка з-під Луганська. Багато викладачів, що переїхали з зони АТО, були влаштовані на роботу в ЧДТУ, отримали там місця у гуртожитках. Познаходили люди роботу в прокуратурі та митній службі.

Більшості переселенців бракує бажання працювати, адже їх не влаштовують наші заробітні плати. З майже восьми тисяч працевлаштувалися лише близько 5%.

— Офіційно у нас працевлаштовано 191 особу. Ще 200 людей працюють без трудової книжки. Проблема в тому, що людей дивує рівень наших зарплат, адже у себе вони отримували значно більше, — розповідає Лариса Ходаковська. — Донбас — шахтарський регіон, зарплата у шахтаря в середньому 6-8 тисяч гривень, а ми їм на жаль, можемо запропонувати у рази менше.

До рідних порогів

Незважаючи на величезну кількість переселенців та постійне прибування людей, усі, хто потрапляють на територію області, знаходять прихисток.

— Варіанти різні, — ділиться особливостями роботи Віталій Коваль. – Хтось винаймає житло, а за державні кошти оплачується його вартість. Когось селять у житлові або переоблаштовані під житлові споруди комунальної власності (гуртожитки, санаторії, амбулаторії, дитячі табори), комусь виділяється житло в селі, адже там є багато залишених будинків, у яких уже 10 років ніхто не живе, а власники не повертаються. Велику роль у цьому процесі відіграють небайдужі черкащани, адже деякі люди навіть знімають з продажу свої будинки і дозволяють там пожити переселенцям, беручи на себе всі комунальні платежі.

Та, незважаючи на те, що 100% переселенців забезпечені житлом, а усі діти мігрантів влаштовані до дитячих садків, понад півтори тисячі людей уже повернулись до своїх домівок. Люди їдуть в розбомблені міста, де продовжується свавілля терористів, адже бояться залишитись без майна.

Зима на порозі

З приходом холодів окрім безгрошів’я та «трудової» невизначеності у переселенців з’являється ще одна суттєва проблема — холод. Там, де немає центрального опалення, люди рятуються пічками, а з підвозом дров їм нині допомагають лісники.

— Зараз в області проводиться санітарна вирубка лісу та зачистка лісопосадок. Дрова, отримані таким чином, направляться на потреби переселенців, — говорить Віталій Коваль. — Забезпечення переселенців матеріалами для опалення проводиться централізовано. Райони направляють в центральний обласний штаб заявку на необхідну кількість твердого палива — дров і вугілля, а ми вишукуємо ресурси для допомоги мігрантам.

В координаційному штабі сподіваються на краще, але готуються до гіршого. Тож у спеціалістів штабу є план роботи навіть на випадок екстреної ситуації надзвичайного напливу людей.

— Нині Черкащина на 10-му місці за кількістю тимчасово переміщених громадян. Зізнаюсь чесно, був такий момент, коли ми думали, що наші сили уже вичерпані, але, як показує досвід, Черкащина ще має потенціал у поселенні людей. Звісно, обласний центр, та й деякі великі районні центри таких можливостей надати уже не можуть, проте у селах є ще значний ресурс для прийому людей. Якщо мова йде про літніх людей, які не претендують на роботу, а прагнуть спокійного осілого життя, то їх цілком задовольняють умови сіл, — розповідає Віталій Коваль. — Головне, щоб люди, які приїхали в нашу область, швидше адаптувалися і почали вкладати в розвиток регіону свої сили, працю, талант.

Відчуваючи плече друга

— Найголовніше, що у координаційному штабі зібралися люди, які є професіоналами і фанатами своєї справи. Я вперше бачу, щоб разом із нашими рятувальниками до мігрантів їздили депутати та чиновники обласної адміністрації та цікавилися їхнім життям. Мігранти це відчувають, і дякують за підтримку, — ділиться враженнями психолог управління ДСНС у Черкаській області Леся Коротяєва.

— Мабуть, немає такого прохання, на яке б не відгукнулися рятувальники у будь-який час доби. Незважаючи на те, транспорт потрібен, харчі, речі чи інші ресурси. Пам’ятаю, як потрібно було терміново перевезти із вокзалу в лікарню чоловіка з травмами ніг (він підірвався на міні). Рятівники відреагували миттєво. Чоловіка було транспортовано до лікарні та успішно прооперовано, — пригадує Лариса Ходаковська.

— Вже налагоджено механізм допомоги цим людям від зустрічі на вокзалі і поселення в готелі, до розселення по районах. У випадку надзвичайно великого напливу людей розглядаємо можливість співпраці з готелем Центральний та використання адмінприміщень, 80% з яких готові до прийому людей на зимовий період. В управлінні ДСНС у Черкаській області та підпорядкованих йому підрозділах триває збір іграшок, теплого одягу та предметів першої необхідності, — розповідає про робочі будні заступник керівника обласного координаційного штабу по роботі з переміщеними громадянами Сергій Озеран. — Штаб працює цілодобово і у цій роботі найголовніше – злагоджена взаємодія. Працювати завжди легше, коли відчуваєш плече друга.