У Черкасах почав роботу історично-культурологічний клуб

Про історію українського народу, культуру, знакові постаті українських патріотів розмовляли 17 січня черкасці під час організованої зустрічі.

Ініціювала зустріч з доктором наук із соціальних комунікацій, доцентом кафедри журналістики, реклами і PR-технологій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Юрієм Колісником психолог Наталія Козлова, – пише День.

Як розповідає організаторка, історично-культурологічний клуб розпочинає проведення зустрічей і об’єднує навколо себе усіх, хто має свідому українську позицію та бажає більше дізнатися про історію та культуру українського народу.

«Упродовж діяльності громадської організації проводитимуться зустрічі з цікавими особистостями Черкащини: поетами, журналістами, істориками, художниками», – каже пані Наталія.

Присвятили перший творчий вечір розповіді Юрія Колісника про свого дідуся Степана Кожум’яку – українського інженера-мостобудівника, автошляховика, публіциста, літературознавця, мовознавця, громадського діяча, активного учасника дисидентського руху опору, борця за культурно-духовні та політичні права українського народу.

«Дід Степан з’єднав для мене береги минулого України і її сучасного, теперішнього і майбутнього. Тож відчуваю себе морально зобов’язаним перед цією Людиною за виховання любові до України, істини, науки, й прагну дотримуватись її духовного заповіту», – наголосив оповідач. Лише рік не дожив патріот до проголошення незалежності, яку передбачив ще задовго. Степан Кожум’яка говорив, що наше молоде покоління дочекається того часу, коли українська нація вирветься з хижих обіймів «старшого брата», що наш народ матиме заможну й самостійну державу. Степан ходив у вишитій сорочці, розмовляв колоритною українською мовою. Патріота тричі заарештовували, 22 роки свого життя він перебував у засланнях.

Степан Демидович возив плетені вінки на Тарасову могилу і з 1969 року започаткував відзначення березневих Шевченківських роковин.

Вагоме місце займають листи Степана Кожум’яки до Верховної Ради УРСР, Спілки письменників України, редакцій газет і журналів із вимогою «припинити дику дискримінацію мови багатомільйонного українського народу».

Про нього говорили, що це інженер-шляховик з філологічною душею. Під його безпосереднім керівництвом Новомиргородська ШЕД-722 проклала стратегічну автомагістраль Черкаси – Умань – Гайсин – Брацлав, довжиною 317 км. Спроектував і збудував 14 залізобетонних мостів, серед яких 40-метровий залізобетонний міст у Великій Висці, Кіровоградської області, у Новомиргороді – завдовжки 98 м.