Українці вчаться економити на оплаті за енергоресурси

Український уряд вніс житлову реформу до числа десяти, які набули особливої ваги поточного року. Потреба в ній зумовлена значними і не завжди ефективними витратами на утримання та управління житловим фондом. Зокрема це стосується і значних втрат, пов’язаних із його низькою енергоефективністю. Та успішну реалізацію цієї реформи наразі гальмує брак інформації щодо потреб та особливостей створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і тих переваг, які вони отримують при здійсненні енергоефективних заходів.

Вирішенню наявної проблеми сприяє Проект IFC «Енергоефективність в житловому секторі Україні», який впроваджується за підтримки Швейцарської Конфедерації. Нещодавно Проектом було ініційовано створення регіональної мережі консультантів, які сприятимуть мешканцям багатоповерхівок у реалізації заходів щодо термомодернізації будинків. Про їх діяльність і про те, як можна скористатися їх послугами, розповідає Регіональний координатор згаданого Проекту Михайло Павличенко, повідомляють Новини Черкас.

- Скільки регіональних офісів створено вашим Проектом, і в яких містах вони працюють?

- На сьогоднішній день ми працюємо у 8 областях – Львівській, Волинській, Київській, Житомирській, Рівненській, Харківській, Одеській і Дніпропетровській. В усіх цих областях маємо по одному консультанту в обласному центрі, а в Дніпропетровській області також маємо консультанта у місті Кривий Ріг. Офісів ми не створюємо.

- Хто може скористатися порадами регіональних консультантів?

- Основними нашими клієнтами є співвласники, які створили ОСББ. Ми також надаємо послуги житлово-будівельним кооперативам (ЖБК) і мешканцям інших багатоквартирних будинків, які цікавляться питаннями впровадження проектів енергоефективності.

Слід сказати, що голови ОСББ, керівники ЖБК і звичайні мешканці багатоквартирних будинків не є фахівцями в питаннях енергоефективності. Це бухгалтери, інженери, пенсіонери… Більшість із них вперше стикається з цими проблемами. Часто вони просто не знають з чого почати.

Серед них є й такі, хто має певне розуміння щодо цього, але часто вони випускають з поля зору важливі деталі. Наприклад, міняють вікна в під’їзді, але не утеплюють вихід на горище. І через це тепло з під’їзду «тікає» так само, як воно «тікало» до заміни вікон.

І, нарешті, є третя категорія: це ті керівники ОСББ та ЖБК, які вже добре розібралися в питаннях енергоефективності, досить глибоко увійшли в цю тему, мають абсолютно здорові ідеї і правильні підходи щодо того, як починати енергомодернізацію, але не роблять практичних кроків. Бо не розуміють кінцевого фінансового результату, не знають, чи проект з енергоощадження буде вигідним для них. З усіх цих питань ми і надаємо консультації.

- Багатьох мешканців непокоїть – чи не доведеться їм при впровадженні енергомодернізаційних проектів збільшувати свої внески на утримання багатоквартирного будинку. Що ви можете сказати з цього приводу?

- Переважно такі проекти є самоокупними і не потребують збільшення внеску. Наприклад, такими є майже всі проекти щодо модернізації системи опалення, ряд проектів із заміни вікон.

Водночас інші проекти справді потребують збільшення внеску, часом незначного. У кожному конкретному випадку треба рахувати. Найдорожчими є проекти з утеплення будинку. Але треба розуміти, що і в тому, і в іншому випадку (тобто, і коли ми збільшуємо внесок, і коли в цьому немає потреби) після виплати банківського кредиту мешканці багатоповерхівки отримують чисту економію.

Якщо вони, наприклад, утеплили будинок чи модернізували систему опалення, то отримують економію тепла. І цю економію на період виплати кредиту спрямовують на його погашення. Але після того, як кредит виплачено, завдяки цій економії мешканці просто менше сплачують за тепло, економлять свої кошти. Те ж саме відбувається при модернізації системи освітлення та реалізації інших енергозберігаючих проектів.

Взагалі проект з модернізації освітлення є найбільш легким у реалізації і таким, що швидко окуповується. Так, заміну ламп накалювання на LED-світильники можна здійснити власними силами (цю лампочку викрутив – ту вкрутив), а вкладені кошти повернуться за рахунок економії електроенергії вже за 6-12 місяців, часом навіть швидше. Причому часто цей, хай невеликий, успіх надихає людей на масштабніші проекти.

- Ви згадали про банківський кредит. Хіба немає інших джерел фінансування?

- Є. В згаданому прикладі з освітленням закупівлю LED-світильників, як правило, ОСББ може здійснити за власні кошти – це відносно невеликі витрати. Але більшість проектів з термомодернізації потребують значних інвестицій. І тут ми маємо враховувати специфіку багатоквартирного будинку. Адже якби ми з вами говорили про індивідуальний будинок, то там все вирішувалося б просто. Якщо у власника є гроші – він реалізує проекти з термомодернізації за власний кошт. Якщо немає – він може позичити у родичів, у друзів, в банку, врешті-решт. Можна і не позичати, все залишити так, як є, але тоді за тепло і світо доведеться платити більше.

Якщо ж ми говоримо про багатоквартирний будинок, то він так само потерпає від постійного підвищення тарифів, але в ньому набагато складніше ухвалювати рішення. Майже ніколи не буде такого, щоб стовідсотково мешканці пристали до того чи іншого рішення. Практично у кожного – свої можливості і власне бачення ситуації. Через це часом буває справжньою проблемою зібрати навіть по 20 гривень. Але для прийняття рішення про залучення кредиту, як правило, досить 75% голосів. Тому в абсолютній більшості випадків банківський кредит є єдиним (або основним) джерелом фінансування проекту з енергозбереження. Але такі кредити частково компенсуються державою.

- Що саме компенсує держава, і який розмір цієї компенсації?

 - Держава компенсує від 40% до 70% від суми кредиту на придбання обладнання і матеріалів. Послуги не підлягають компенсації.

Чи кожен може отримати таку компенсацію?

- Так, умови доступу до цих компенсацій є рівними для всіх, а правила доволі простими і зрозумілими. Цією можливістю в Україні  вже скористалося близько 200 ОСББ та ЖБК. І це при тому, що ми перебуваємо лише на початку цього процесу.

Крім того, багато міст також прийняли місцеві компенсаційні програми.

- Але повернемося до ваших послуг. Як надається консультаційна допомога – безпосередньо під час зустрічі з регіональним представником Проекту IFC, під час телефонного спілкування з ним, під час електронного листування чи якось інакше?

- Основним місцем роботи наших консультантів є багатоквартирний будинок. Зазвичай ми починаємо оглядати його з підвалу, з входу труб централізованого опалення, потім оцінюємо загальний стан будинку, оглядаємо вікна і двері, виходи на технічний поверх і горище тощо. Бо від цих речей залежать подальші розрахунки, можлива економія енергоносіїв.

Таким чином, переважно ми надаємо консультації на місцях. Часом на місцях виконуємо і розрахунки. Для цього маємо відповідні інструменти. Крім того, консультації надаємо у будь-якій іншій формі. Наприклад, під час заходів, які проводимо, або по їх завершенню і, звичайно ж, -  телефоном, електронною поштою.

- Регіональні консультанти надають безкоштовні чи платні послуги?

- Оскільки наш Проект фінансується швейцарським урядом, то ми маємо можливість надавати безкоштовні послуги. Це важливо особливо з огляду на те, що не всі ОСББ мають можливість платити. Крім того, вони і не розуміють, за що платять аж до того моменту, доки не усвідомлять своєї вигоди від реалізації проекту з термомодернізації будинку.

- Чи можуть послугами регіональних консультантів скористатися жителі інших міст областей, в яких ці консультанти працюють?

- Так, жителі всіх міст і сіл у тих областях, де ми працюємо, можуть скористатися нашими послугами. В перспективі доступ до них можуть отримати жителі й інших регіонів.

- Але як вони вас знаходять, і що потрібно для того, аби отримати консультацію?

- Щоб отримати консультацію досить законтактувати з нашим консультантом у будь-якій формі, наприклад, подзвонити. А знаходять нас по-різному. Переважно люди звертаються після семінарів і тренінгів. Але багато хто звертається за рекомендацією своїх сусідів, які вже скористалися нашими послугами.

- Довіра до консультаційних послуг зростає, якщо їх надають фахівці високого рівня. Як ви їх добирали, і чи багато було претендентів на ці посади?

- Претендентів було дуже багато – по кілька десятків на кожне місце. Відбір здійснювався ретельно, інтерв’ю проводилися у два етапи. Причому на другому етапі в інтерв’ю з нашого боку брали участь одразу три особи. Потім ми ретельно обговорювали кожну кандидатуру.

Проблема полягала ще в тому, що наш консультант має бути спеціалістом широкого профілю. Тобто, він повинен вміти оцінити і загальний стан будинку, і зрозуміти можливості економії енергоресурсів, і порахувати кінцевий фінансовий результат від впровадження енергоефективного проекту. Звичайно, таких людей було знайти непросто, але ми забезпечуємо їм додаткове навчання. Тому сьогодні маємо консультантів справді високої кваліфікації.

- Проект IFC вже розпочав широкомасштабну кампанію, спрямовану на інформування українського населення щодо суті та особливостей реформування житлового сектору. З якими цільовими аудиторіями під час цієї кампанії працює Проект, і чи долучає він до цієї роботи своїх регіональних консультантів?

- Вже тривалий час ми працюємо з головами ОСББ та керівниками ЖБК. Для них вже організували низку семінарів та тренінгів, і продовжуємо цю роботу. Ці заходи стосуються як основ енергоефективності, так і її окремих питань. Наприклад, систем опалення, енергоефективних вікон, утеплення будинків тощо.

Зараз починаємо проводити заходи для представників ще двох цільових аудиторій. Йдеться про тих, хто цікавиться самою можливістю створення ОСББ, хоче дізнатися, для чого вони потрібні. І друга цільова аудиторія – це ініціативні групи, які ухвалили попередні рішення щодо створення ОСББ, перебувають на шляху до їх створення і хочуть знати, як це ліпше зробити. Для них ми організовуємо тренінги з юридичних питань.

Крім того, ми вже проводимо різні заходи для представників органів місцевої влади, для управителів будинків і для юристів, які працюють у цій сфері, оскільки для них вона є доволі новою. До цього спонукають і ті зміни в чинному законодавстві, які відбуваються останнім часом, наприклад, прийняття Закону України № 417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

- Які організації та банки, що надають послуги в сфері енергоефективності, ви рекомендуєте своїм клієнтам?

- Ми  не рекомендуємо їм жодних організацій. Зазвичай кажемо так – докладно ознайомтесь з умовами, які ці організації пропонують, і ухвалюйте самостійні рішення. Цей момент для нас є принципово важливим. Інакше буде виглядати так, що наш Проект працює на тих або інших виробників чи постачальників послуг, втручаючись цим у конкуренцію між ними, викривляючи ринкове середовище,.

Але для того, щоб зробити вірний вибір, наш клієнт має орієнтуватися в питаннях енергоефективності. Для того ми його і навчаємо: проводимо семінари, надаємо консультації тощо.

Якщо говорити про банки, то слід зазначити, що лише три з них беруть участь у згаданій вище державній програмі компенсації кредитів на придбання матеріалів та обладнання. Йдеться про державні банки «Укргазбанк», «Ощадбанк» та «Укрексімбанк». Тож вибір тут обмежений. Але ми так само рекомендуємо клієнту самостійно визначитися, з яким банком він буде працювати.

Водночас ми можемо надати клієнту допомогу, скажімо, провести переговори з банком чи з постачальником послуг, з’ясувати якісь окремі моменти, зробити необхідні розрахунки тощо.

- Наскільки активно у питаннях підвищення енергоефективності житлового фонду регіональні консультанти співпрацюють з місцевими органами влади?

- Я вже згадував, що в ряді українських міст ухвалено місцеві програми підтримки проектів енергоефективності на додачу до державної програми. Подекуди діють ще й обласні програми компенсації. І в тих містах, де ми бачимо прозору процедуру надання такої допомоги і рівні умови доступу до неї, ми радо йдемо на співпрацю з місцевими органами влади.

Вже класичним став приклад Луцька. Це місто першим в Україні запровадило компенсацію відсотків за термомодернізаційними кредитами за рахунок міського бюджету. І результат такого підходу не забарився: на лучан сьогодні припадає  4 мільйони гривень, тобто, чверть від загальноукраїнського обсягу пільгового кредитування, здійснюваного в рамках державної програми.

Минулого місяця ми провели моніторинг луцьких проектів, впроваджених до початку поточного опалювального сезону (це три проекти з модернізації системи опалення зі встановленням лічильників тепла та індивідуальних теплових пунктів, а також один проект з утеплення будинку). Скрізь економія тепла перевищила 40%.

Вже багато міст користуються прикладом Луцька і наслідують його. Наприклад, подібна програма минулої осені була прийнята в Житомирі. Сподіваємося, що перелік міст, які активно включаються в реалізацію житлової реформи, з часом збільшуватиметься.

Артем Садовий, Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Спеціально для онлайн-газети Новини Черкас