Лілія Саюн: «Футбол – моя пристрасть»

Активна та креативна, президент Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Саюн Лілія мріє покращити наше місто та ввести в систему освіти асоціативне мислення для молодших школярів.

Про свої починання вона розповіла кореспонденту Нової Доби.

- Ліліє, що полюбляєш їсти на сніданок?

– Усі діти не люблять манну кашу, а я навпаки, у дитинстві не любила, а зараз обожнюю і мені, здається – це їжа чемпіона.

– Що підштовхнуло тебе на те, щоб виставити свою кандидатуру на пост шкільного президента?

– Я люблю динаміку. Дуже соціально активна, мені постійно все цікаво й було багато ідей, які б хотіла втілювати в шкільному житті. І великий поштовх дала класний керівник – Восколович Жанна.

- Якою була твоя передвиборча кампанія?

– Моя передвиборча кампанія була спрямована на покращення шкільного життя. Розпочинаючи спортом і завершуючи проведенням різноманітних акцій.

- Які заходи зараз організовуєш у школі?

– У кожній школі є свої традиції. У нашій одна з таких – це фестиваль інсценізованої пісні, кожен клас повинен підібрати пісню та показати на сцені свій кліп. Це традиційний конкурс, який проходить у нас щорічно. Ще є багато ідей, які втілюватиму поступово.

- Який відомий політик для тебе є прикладом?

– Для мене не має прикладу серед політиків. На мою думку, коли ти займаєш високу, відповідальну посаду, потрібно бути стриманим, відважним, серйозним, прикладом для інших. На жаль, про наших політиків я не можу такого сказати.

- Якби в тебе була б можливість модернізувати систему освіти у нашій країні, які б зміни внесла?

– Мабуть би, ввела програму для учнів 9 – 11 класів, з вибору майбутньої професії. Щоб до учнів у школи приходили люди тієї чи іншої професії і розповідали, більше пояснювали, приводили прилади нових, ще не відкритих для них спеціальностей, і вони мали б можливість вибирати, ким хочуть бути вже зараз. А також, я за асоціативне мислення для молодших класів. Воно допомагає урізноманітнити дитяче мислення, кмітливість та більш розвивати уяву. Також хотілось би перевести звичайні наші школи на типи американських, коли ти відносишся до вчителя як до свого друга. Не говориш ім’я по-батькові, а просто його по імені називаєш і ви спілкуєтесь на уроці.

- Який твій улюблений предмет у школі?

– Подобається історія і географія. Але ще дуже цікавою вважаю фізику.

- Яке твоє хобі?

– Дуже люблю дивитись і грати в футбол. Також обожнюю готувати, особливо випічку.

- Які фільми й книги тебе нині надихають?

– Я дуже люблю життєві фільми й книги. Вони мене надихають. Дають певний поштовх для саморозвитку. Обожаю фільм «Хатіко» і «Хороші діти не плачуть».

- Кажуть, що в житті потрібно спробувати все, але чи є речі, які б ти ніколи не спробувала?

– Є країна Перу, у якій популярне м’ясо морських свинок. Я ніколи в житті не скуштувала б морську свинку. Мені їх шкода.

- Які риси характеру тобі не подобаються у людях?

– Мабуть, однією з найжахливіших рис для мене є лицемірство, а також коли людина робить зло, без певної на те причини.

- Який твій життєвий девіз?

– Хто, якщо не я?