Через чуму на Тальніщині влада закликала черкащан не їсти котів

Питання якості продуктів харчування, а також – додержання належних умов санітарії у місцях їх продажу обговорили сьогодні під час робочої наради за участю в. о. начальника Держпродспоживслужби у м. Черкасах Василя Крука, заступників міського голови Геннадія Шевченка та Ігоря Коломойця, представників правоохоронних органів, а також керівників ринків міста.

Під час свого виступу Василь Крук зосередив увагу на випадках спалаху вкрай небезпечного вірусу африканської чуми у свиней, який цього року був зафіксований у Тальнівському районі Черкаської області. А торік – у нашому місті на території Черкаської виправної колонії №62, пише Прочерк.

Василь Павлович наголосив, що жодної вакцини проти цього вірусу доки не знайдено, тому боротись з цією недугою досить складно. Єдиним шляхом є повне знищення усіх одиниць зазначеної худоби на місці виявлення спалаху інфекції, а також у радіусі 5-10 кілометрів.

За його словами, на сьогодні вірус африканської чуми свиней знаходили у Росії, Білорусії, країнах Балтії, а також – десяти областях України, серед яких – і на Черкащині. Тому потрібно бути особливо обачними, аби не допустити подальше поширення цієї руйнівної інфекції.

Ефективним методом, аби убезпечити своє та здоров’я своїх близьких від споживання зараженого м’яса є купівля його у стаціонарних закладах торгівлі, які мають відповідні документи на товар, а також – де створені усі належні умови для його реалізації (дотримання санітарних вимог та обов’язкова наявність холодильників). Особливо це актуально у літній період, коли температура повітря істотно зростає, провокуючи швидке псування товару.

Василь Крук закцентував увагу присутніх на кричущих випадках продажу м’ясо-молочного асортименту буквально з тротуарів, без жодних документів та лабораторних аналізів. Як приклад, навів нещодавній факт реалізації на одному зі стихійних ринків Черкас двох тушок котів, котрих недобросовісні торговці видавали за кролятину.

На його думку, подібних прикладів насправді могло бути значно більше, адже хтось, з неуважних покупців, можливо, посоромився заявляти про подібне у відповідні органи.

Але те, що такий випадок був зафіксований у місті, свідчить про абсолютне свавілля та безконтрольність на стихійних ринках Черкас.

Як варіант боротьби з такою ситуацією, Василь Павлович пропонує дозволити у Черкасах продаж м’ясо-молочної продукції лише у стаціонарних магазинах та офіційних ринках, де дотримуються санітарних вимог, здійснюється лабораторний нагляд та є відповідні умови для торгівлі. Тоді як, принаймні у спекотну пору, повністю прибрати зазначену категорію товарів з вулиць міста.

На підтвердження своїх слів, Василь Крук повідомив, що напередодні подібне рішення ухвалили члени надзвичайної та протиепізоотичної комісії, що діє при Черкаській ОДА.

Заступник міського голови Геннадій Шевченко заявив, що міська влада нині активно бореться зі стихійною торгівлею на вулицях Черкас. Проте існуючих ресурсів – вкрай недостатньо. Тому закликає долучитись до цього процесу правоохоронні органи та безпосередньо представників Держпродспоживслужби, головним завдання якої і є контроль за дотриманням якості та умов реалізації продуктів харчування.

Підтримали Геннадія Шевченка і присутні в залі керівники черкаських ринків, які, звертаючись до Василя Крука, запитували, чому контролюючі структури, серед яких і очолювана ним служба, регулярно до них навідуються з перевірками, накладаючи штрафи. Тоді як нічого не робиться, аби притягнути до відповідальності торговців, які десятками стоять буквально за крок від воріт ринку, реалізуючи товар (зокрема, й продукти харчування) без будь-яких документів та лабораторних аналізів.

На жаль, щодо цього питання, конкретної відповіді того дня від доповідача так і не прозвучало.

Тоді як виступаючі дійшли висновку, що найефективнішим методом викорінення стихійної торгівлі з міських тротуарів є самі черкасці. Адже, зважаючи на реальну небезпеку для здоров’я та життя від споживання продуктів харчування, придбаних на стихійних ринках міста, варто відмовлятись купувати такі товари деінде, віддаючи перевагу цивілізованим закладам торгівлі.