У 81-річної черкащанки «за борги» відбирають квартиру

81-річна черкащанка Уляна Бабешина може на старості років залишитися без квартири. Так без її участі й присутності, заочно, вирішив Придніпровський районний суд під головуванням судді Олександра Клочка. 

Про це інформує Прочерк.

 До справи Уляни Трохимівни наш інтернет-ресурс повертається вдруге. Нагадаємо суть справи: літня жінка, яка володіє половиною квартири (другу половину забрали за борги її сина), чисто випадково дізналася про те, що в неї з пенсії вираховують гроші: вона нібито отримала великий доларовий завдаток за своє житло. Сама Уляна Трохимівна твердить, що жодних коштів не бачила в очі.

І от – ще одна новина: виявляється, в неї відібрано й другу половину квартири – «за борги». Ані жінка, ані її близькі родичі навіть не знали, що житлову площу Уляни Трохимівни виставлено на торги й продано. До Уляни Трохимівни вже приходили із виконавчої служби і запропонували виселитися добровільно.

… У нас перед очима – цілий стос копій документів у цій справі. З них видно, як один із синів Уляни Бабешиної, Володимир, втратив свою половину квартири: він хоч і виплатив кредитній спілці кредит, але так вийшло, що не вчасно.

– Складали гроші всією родиною, – розповідає другий син Уляни Трохимівни, Анатолій. – Свого часу ми з дружиною ходили у виконавчу службу і питали, скільки треба виплатити, щоб раз і назавжди розв’язати цю проблему і забути про борг брата. Нам назвали суму і рахунок, на який її треба внести. Ми відразу заплатили. Але переказ коштів чомусь гальмувався, крім того, з’ясувалося, що названа нам сума – не повна. На цю суму накладали різноманітні штрафні санкції. В результаті закінчилося тим, що півквартири в мамусі забрали.

Фінансово виснажена родина в той момент вирішила не судитися за відібрану нерухомість. Квартира двокімнатна, Уляна Трохимівна сказала, що їй вистачить і однієї кімнати, а в другу нехай би вселявся новий власник. Та сталося не так, як гадалося.

– Десь у середині 2013 року агентство нерухомості запропонувало мені викупити половину квартири, – розповів у коментарі «Прочерку» черкаський юрист і політичний діяч Сергій Гартингер. – По ціні, яка, зрозуміло, була неспівставна з ринковою. Я взяв участь у аукціоні. Купили, оформили – без проблем. А потім я поспілкувався з сином (Уляни Бабешиної, – ред.), через якого виникли борги. Я запропонував три варіанти: продаємо квартиру разом і гроші ділимо навпіл, я викупаю вашу частину по тій ціні, по якій домовимося, або ви викупаєте мою. Він сказав, що немає проблем, він шукатиме грошей для викупу. Я чекав місяців зо два-три. Потім він прийшов з юристом чи з адвокатом, почали мене «грузити», що, мовляв, так робити не можна. Я зрозумів, що з ним розмовляти нема про що.

Після цього Сергій Гартингер, за його словами, став ходити до вже Уляни Трохимівни, але Володимир не відчиняв йому двері. Одного разу, коли сина не було, йому таки вдалося поговорити з жінкою. Нібито Уляна Трохимівна сказала, що готова взяти в Сергія Михайловича гроші – 15 тисяч доларів – за півквартири, щоб придбати собі однокімнатне помешкання. Під час однієї з наступних зустрічей, за словами пана Гартингера, жінка дала йому для оформлення угоди копії своїх документів й згодом отримала наперед (під договір завдатку) половину суми – 7,5 тисяч доларів. З цього моменту чоловікові нібито припинили відкривати двері, навіть коли він приходив із представниками комунальних служб.

Сама 81-річна Уляна Трохимівна лише розводить руками. У неї – зовсім інша версія того, що відбулося. Сергія Гартингера вона не знає. До неї справді приходили якісь люди з приводу квартири, але вона думала, що йдеться про першу половину, котра належала її сину Володимиру. Грошей вона не брала. Юрист Уляни Трохимівни Світлана Солодкова звертає увагу на ксерокопію згаданого «договору завдатку» – там відсутній підпис самого пана Гартингера, а підпис Уляни Трохимівни – з помилкою у прізвищі. Тобто, є всі підстави підозрювати, що розписувалася не вона.

Відбувся суд, який присудив компенсувати Сергієві Гартингеру згаданий завдаток, 7,5 тис. дол. США, продавши решту квартири з аукціону. Потім відбувся цей аукціон, у якому взяв участь лише пан Гартингер; йому й дісталася друга половина квартири. Гроші ж, які належало отримати самому судові, стали вираховувати з пенсії Уляни Трохимівни.

Що характерно – за словами Уляни Трохимівни, все це відбувалося цілком без її участі. Донедавна вона була переконана, що всі квартирні питання завершилися тоді, коли суд забрав у її сина Володимира першу половину квартири. Відвідини виконавців вона пов’язувала саме з цією частиною помешкання.

– Одного дня я отримала пенсію меншу, ніж завжди, – хапаючись рукою за серце, розповідає Уляна Трохимівна. – Думаю, як так? Всім підняли, а мені – зменшили? Я подзвонила своїй невістці Тамарі – жінці мого сина Анатолія. Вона працює бухгалтером. Тамара стала з’ясовувати – і з’ясувала, що, виявляється, без мене вже відбувся суд, без мене почали працювати виконавці. Потім я ще дізналася, що вже відбувся й аукціон, що я мушу залишитися практично на вулиці. Й усе це – за моєю спиною, розумієте?

За словами Уляни Трохимівни і її родичів, усі заочні рішення суд приймав на підставі того, що вона не була присутня на засіданнях. А вона й не могла бути присутньою, оскільки в позовній заяві адреса була вказана неправильно.

Сергій Гартингер каже, що «замовні листи приходять не на адресу, а конкретній людині», і в матеріалах справи є підпис її сина, котрий отримав один із листів. У присутності Уляни Трохимівни і її сина Володимира проводився опис квартири, який вони не підписали, але підписали інші люди – свідки. Крім того, у матеріалах справи є її паспортні дані.

Щодо даних юрист Уляни Трохимівни Світлана Солодкова висловлює окреме здивування. У виконавчому листі неправильно вказана і дата народження Уляни Бабешиної, і її індивідуальний код.

Й це не єдина помилка у документації. Як твердить Уляна Трохимівна, опис квартири проводився без її присутності, а у акті опису і арешту майна мовиться, що квартира перебуває «на відповідальному зберіганні» в якогось Бабешина Сергія Григоровича, котрий поставити підпис на акті нібито відмовився. Тим часом, ніякого Сергія Григоровича Уляна Бабешина не знає, і такий у її квартирі не живе.

Але всі згадані обставини не завадили виконавцям провести аукціон, про котрий, до речі, Уляну Трохимівну, з її слів, знов-таки не повідомили.

За словами Сергія Гартингера, на сьогодні від продав усю квартиру «іншій людині, яка взяла її у мене дешевше».

– Навіть свої гроші не повернув, які вклав у квартиру, – скаржиться Сергій Михайлович. За його словами, для нього «все це теж неприємна ситуація»…

Якщо глянути на те, що відбулося, зі сторони, то впадає у вічі, що в цій справі – самі постраждалі та жертви: і 81-річна пенсіонерка Уляна Бабешина, котра не брала ніяких кредитів і сподівалася лише дожити віку у власній квартирі, й молодий юрист Сергій Гартингер, який придбав першу половину, як він сам каже, за ціну, «неспівставну з ринковою», а на другу половину, якщо вірити його словам, витратив 7,5 тисяч доларів…

Найближчим часом Уляну Трохимівну, мабуть, виселять. У питаннях, пов’язаних із нерухомістю, все дуже серйозно. Хто стане наступною жертвою?

Ситуацію коментують юристи

Олександр Свіренюк, в.о. начальника головного територіального управління юстиції в Черкаській області:

– До нас надійшла скарга Уляни Трохимівни Бабешиної (про порушення вимог закону щодо неї, – ред.). Її буде розглянуто відповідно до вимог чинного законодавства, в установлений законом термін. Буде вжито всіх заходів для повного, всебічного, об’єктивного розгляду справи згідно вимог закону.