Користуватися громадським транспортом у Каневі стає небезпечно для життя

Перший зимовий вечір цього року міг закінчитися трагічно для одного з пасажирів громадського транспорту в Каневі...

Цього дня пільговий рейс за маршрутом №1 відправився з Соборної площі о 18.15. Близько 18.40 цей автобус з номерним знаком СА 14-93 АА зупинився на автобусній зупинці біля магазину “Талісман”. Із задніх дверей автобуса вийшло кілька пасажирів.

Останньою виходила літня жінка. Як тільки вона поставила одну ногу на землю, а другу відірвала від східців автобуса, водій закрив двері і автобус рушив з місця, потягнувши жінку за собою: рука жінки була защемлена дверима вище ліктя — жінка, коли виходила, трималась за поручень автобуса. Її врятувало лише те, що на задньому сидінні в салоні автобуса сидів один пасажир, який, побачивши що сталося, крикнув водієві, щоб той зупинився. Якби цього пасажира в автобусі не було, не відомо, чим би закінчилась для жінки поїздка цього вечора. Ще кілька пасажирів залишались в автобусі в передній частині салону, всі вони сиділи і, звичайно, не бачили, що відбувалося в задній його частині.

Дивує поведінка водія. Якби ще автобус був ущент заповнений пасажирами, можливо, він міг би й не побачити у дзеркалі заднього виду, чи всі вже вийшли з автобуса. Але салон автобуса був порожній і нічого не заважало йому переконатися в безпеці пасажирів і лише після цього закривати двері і рушати з місця! Але він цього не зробив, схоже, він просто не дивився ні в салон, ні на зовнішню сторону задніх дверей аби переконатися, що всі пасажири вийшли. Можливо, був “дуже зайнятий” балаканиною по мобільному з сусідом на тему “як вчора посиділи”. І цій людині після цього пасажири мають довіряти свою безпеку, сідаючи в автобус?

До речі, часто можна спостерігати, коли водії на міських маршрутах “не дозволяють” вийти пасажирам на потрібних зупинках чи зайти в автобус, закриваючи двері “перед носом” останніх. Особливо це стосується пільгових рейсів, коли пасажир-пенсіонер повільно виходить з автобуса, а водій кудись поспішає чи лопотить по телефону.

Між іншим, зупинка, на якій стався цей випадок 1 грудня ц.р., не освітлена у вечірній час, на зупинці — слизько навіть після першого снігу.

Словом, з такими водіями і такими зупинками будемо чекати продовження подібних пригод? До трагедії? І лише після цього —“оргвисновки”?..

Газета ВІКА №49, грудень 2014