У Катеринополі не хочуть називати вулицю на честь «айдарівця»

Жителі вулиці не бажають мати тяганини із переоформленням документів.

31 січня минає друга річниця з дня смерті легендарного "айдарівця" Руслана Бобурова. "Німець" став для багатьох українців прикладом хоробрості, безкомпромісності та звитяги. Навіть бувалі військові, загартовані в боях, що не раз дивилися смерті в очі, схиляють голову перед нашим Русланом. Це і Олександр Зацарінний, і Олександр Кралюк, і Олег Савранський та багато-багато інших.

Могила "Німця" стала Меккою для всіх захисників Вітчизни. Олександр Кралюк не раз говорив:

"Як тільки приїжджаю на Черкащину, обов’язково їду до Руслана, щоб віддати йому шану і поділитися своїми думками, хвилюваннями." Теж стосується й інших воїнів. На могилі героя майже завжди можна знайти свіжі цукерки та квіти. Так шанують Руслана люди, які пройшли пекло війни, друзі та близькі.

Тим часом, на останній січневій сесії селищної ради уже вдруге відмінено рішення про перейменування вулиці на його честь. Перший раз на честь Руслана Бобурова місцева комісія з перейменувань назвала вулицю Залізничну, де він жив, депутати підтримали. Однак на прохання мешканців вулиці їй повернули стару назву, керуючись тим, що вона "не підпадає під закон про декомунізацію". Згодом рішенням голови Черкаської обласної державної адміністрації Юрія Ткаченка на честь Руслана Бобурова назвали вулицю Печиборща в Катеринополі. Проте селищна рада вдруге відмінила рішення про перейменування (цього разу вже Юрія Ткаченка).

Звертаємось до селищного голови Івана Гегедоша за роз’ясненнями.

"Я був категорично проти цього, ─ розповідає Іван Тіберійович.─ Казав, що це буде великий удар по пам’яті нашого героя, та ще й напередодні Дня його загибелі. Але до нас на сесію прийшли мешканці вулиці Печиборща і наполягли, щоб я виніс питання на голосування. Депутати підтримали прохання містян. Я особисто проголосував проти перейменування".

Окрім вулиці Руслана Бобурова на цій сесії повернули також стару назву вулиці Степана Бандери. Тепер ця вулиця називатиметься Ходюка, як і раніше. Перейменування відбулось, як і в першому випадку, на прохання жителів.

Секретар селищної ради Наталія Цехмістренко так прокоментувала цю подію:

"Жителі обох вулиць не мають жодних претензій, ані до імені Руслана Бобурова, ані до Степана Бандери, їхні прохання про відміну перейменування базується на тому, що вони не бажають мати тяганини із переоформленням документів. Окрім того, до нас було офіційне звернення доньки Ходюка Світлани Шовкун з проханням захистити пам’ять її батька, що свого часу був начальником катеринопільської міліції і загинув на бойовому посту, виконуючи свій обов’язок".

Щодо діяльності Печиборща, то інтернет-ресур "Бекет. Історико-генеалогічна база даних України" наводить про нього такі відомості:

"В середині лютого 1918 року в м. Звенигородці створено тимчасовий революційний комітет, з допомогою якого в Катеринополі встановлено Радянську владу і організовано революційний комітет. Ревком очолив матрос Балтійського флоту — більшовик Т. А. Печиборщ. Здійснюючи ленінські декрети, ревком приступив до проведення соціалістичних перетворень. Але вони були перервані іноземною інтервенцією. В першій половині березня 1918 року Катеринопіль окупували австро-німецькі війська. У травні, на відозву Київського губревкому, яка закликала всі партійні, робітничі і сільські організації, що стоять на позиціях Радянської влади, організовувати на місцях військово-революційні комітети та бойові загони, було створено партизанський загін під командуванням голови волревкому Т. А. Печиборща. Загін вів запеклу боротьбу проти німецьких окупантів і націоналістичних банд, які відновлювали буржуазно-поміщицький лад на Україні".

Тетяна Івашкевич

Вісті Черкащини