У Городищі вшанували пам'ять Тараса Шевченка

Сьогодні у Городищі проходить вшанування з нагоди 203-ї річниці з Дня народження Тараса Шевченка. З дитинства ми вбирали мудрі слова Великого Кобзаря, які назавжди викарбувані у серцях і свідомості синів і дочок України по усьому світу. Сьогодні, в час війни з Росією, по-особливому звучать для нас пророчі настанови: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!»

Відбулися урочисті заходи біля всіх трьох пам’ятників Тарасу Шевченку, які прикрашають Городище. Спочатку провели багатолюдний захід на подвір’ї міської загальноосвітньої школи № 1. До речі, це погруддя у 1923 році було виготовлене робітниками ливарного цеху Городищенського цукрозаводу – і є копією першого пам’ятника Т.Г. Шевченку, встановленого на могилі поета у Каневі. Зі зворушливими словами про роль Т.Г. Шевченка в національній історії і сьогоденні виступили голова райдержадміністрації Олексій Лавріненко, заступник голови районної ради Микола Панчишин, головний спеціаліст відділу освіти Наталія Жовталюк, пише Городище.info.

Потім відбувся захід біля ЗОШ № 3. Виступили керівник апарату райдержадміністрації Людмила Пащенко та керуюча справами районної ради Оксана Сенецька.

Святковий захід провели і біля погруддя Т.Г. Шевченка, встановленого на території медичного містечка. Виступив головний лікар районного територіального медичного об’єднання Василь Кравченко і міський голова Володимир Мирошник.

Всі заходи пройшли на хорошому організаційному рівні, з патріотичним піднесенням. Подібні заходи мають велике виховне значення для підростаючого покоління. Адже нині шевченківські заходи проходять по всьому світі, де живуть українці.

Городищина невіддільно пов’язана з біографією Тараса Шевченка. В дитинстві він пішки ходив до Зеленої Діброви, куди вийшла заміж його старша сестра Катерина. Потім у Вільшані служив слугою-козачком у поміщика Василя Енгельгардта. Гостював Тарас Шевченко на Городищині у вересні 1843 року та двічі влітку 1859 року. Він щиро товаришував з оперним співаком і композитором Семеном Гулаком-Артемовським, який був родом з Городища. А видатний промисловець Платон Симиренко допоміг поету здійснити чергове видання «Кобзаря».