Молодята, які проміняли Київ заради бізнесу в селі, продають екоферму

Наприкінці зими обласні видання рясніли статтями про відважну пару молодят – хореографа Оксану Тимченко та радіоведучого Іллю Третникова, які покинули Київ і переїхали жити в село, взялися за створення екоферми з виготовлення сухофруктів. Спочатку справи йшли непогано. Пара ділилася досвідом у «Фейсбук», раділа з перших врожаїв, обживалася, приймала численних гостей, що приїжджали розважитися, відпочити або перейняти досвід.

Люди стежили за їхніми успіхами і в глибині душі мріяли повторити подвиг. Звичайно, якщо у Іллі та Оксани все вдасться, пишуть Вісті Черкащини, повідомляють Новини Черкас.

Однак останнім часом почали з’являтися повідомлення, про те, що в молодят виникли труднощі із приватизацією земельного наділу, що окремі покупці нарікають на дорожнечу виготовленої ними продукції, забуваючи про її екологічність, якість та затрачену працю, тощо. Останньою краплею для Оксани й Іллі стало, що їхній друг, на якого вони довго чекали і якого вважають членом своєї родини, не зміг приїхати в Україну. Відтак, вони вирішили продати або здати в у довгострокову оренду бізнес і виїхати в теплі краї.

Дехто зустрів це з іронією.

─ Тікаєте від труднощів? ─ запитує у «Фейсбук» Наталя Вишневська.

Ілля не розгубився. Відповів філософськи.

─ Пропоную залишити ту відповідь, яка вам більш близька: 1) «Ой, як же добре, що вони нічого не досягнули. На фоні неудачників можна бути спокійним». 2) Прогрес ─ це зміни. Якщо рєбята створили ферму з НУЛЯ в Україні, то і за кордоном зможуть.

Врешті, стомившись від численних під’юджувань, молодий фермер дав розгорнуте пояснення, чому вони з Оксаною так вирішили.

«Ми давно мріємо жити в теплій країні, вирощувати собі манго і банани, ─ пише Третников, ─ Круто їздити на зиму в іншу країну, та ще круче жити там…Ми не знаємо напевно, чи захочемо жити не в Україні. Але знаємо точно: краще зробити те, що так давно хотів, ніж жаліти про те, що так ніколи і НЕ зробив. Наші пазли склалися в картину того, що ми дозволили собі йти за мрією і НЕ дали тому, що ми любимо, нас «поработити» чи полонити. Наразі 100500 людей пишуть мені, наскільки вони за нас раді і заздрять по-хорошому. Гадаю, це показник. Ми продаємо ферму не тому, що «не можемо її тягнути». О, ні! Нашої впертості вистачить, щоб зрівняти гори. Але чи потрібно їх рівняти?.. Стільки знайомих і незнайомих людей мені зараз пишуть і кажуть, що «не можуть покинути все, а так хотіли б». Я для вас пишу, любі. Щоб ви розгледіли в цій статті себе і, як тільки захочете сперечатися зі мною, або сказати, що у вас «діти-гроші-робота» ─ бийте себе по дурному лобі. Адже сперечаєтеся ви не зі мною, а з вашими демонами, з вашими страхами. Дихайте вільно, любі. Попутного нам усім вітру».

Отже, у Іллі з Оксаною розпочинається нова сторінка життя. Можливо в іншої людини давно визрівав план займатися тим, чим займались вони: жити серед мальовничої природи, вирощувати та сушити фрукти, садити городину, їсти мед із власної пасіки, робити джеми, варення. Агов?!! У вас є шанс це все реалізувати. До покупців є тільки одна вимога: власники продадуть своє дітище лише в «хороші руки». До ферми додають будинок (потребує ремонту), величезний сад (на 7 тонн яблук через рік, 50 соток малини, 6 соток полуниць, 700 кущів смородини, молодий виноградник тощо), город, інструменти (дрелі, болгарка, мотоблок і т. ін.), пасіку, льох, а також електронну базу клієнтів. Попри те, що екоферма вже успішно працює, власники чесно зізнаються, що її необхідно добудувати.

«Для тестового запуску фабрики залишилося 5% роботи, а для повної добудови ідеї ─ 30-50%. Фабрика планується із загрузкою 500 кг (абрикос та слив) і працюватиме від сонячних колекторів та дров. Ця енергоефективна технологія значно заощаджуватиме кошти. За підрахунками потенційна максимальна потужність фабрики становить 200 кг сухофруктів на місяць для важких фруктів. Ми продаємо сушену малину та інші сухофрукти від 300 до 600 гривень за кілограм. Підрахунки для фабрики на сонячних колекторах поки що теоретичні, наша практика ─ сушіння на електросушарках», ─ зауважують продавці.