Мистецька афера на мільйон: за півтора роки "ділки" підмінили 21 картину українських авторів

Вінницький комунальник в період з серпня 2006 року по грудень 2007 заволодів оригіналами картин вітчизняних авторів, замінивши їх на копії у музеях на території Вінницької та Черкаської областей. У низці «оборудок» спільниками чоловіка, що працював на «Вінницяводоканалі», виступали уманський міліціонер та директор уманського музею. За оцінкою слідства, спільникам вдалося привласнити 21 картину українських авторів сумарною вартістю в 1,3 млн грн.

Згідно з матеріалами слідства, влітку 2006 року вінничанин Олександр Прилипко, що працював керівником Ямпільського відокремленого підрозділу «Вінницяводоканал», почав відвідувати музей, де познайомився із керівництвом та домовився про можливість передачі окремих картин до водоканалу начебто для прикрашення приміщень.

Отримавши оригінали картини, організував виготовлення копій художниками із Вінницької та Одеської областей. 12 грудня 2007 року повернув до музею копії. Загальна вартість оригіналів оцінюється слідством у 54.5 тис. грн. Частину він реалізував, частину перевіз в столицю.

Далі, як стверджують правоохоронці, чоловік продовжив втілювати в життя перевірену схему разом із заступником начальника Уманському відділку міліції Віталієм Мельником та директором Уманського краєзнавчого музею Миколою Вихристюком. У період із листопада 2006 року по березень 2007 року особи замінили оригінали картин, які знаходились на обліку краєзнавчого музею на їхні копії.

Так, восени 2006 року вказані особи домовились про викрадення оригіналів картин українських художників шляхом заміни оригіналів їхніми копіями під час спеціально організованої для цього виставки до дня міліції в Умані. В ході оборудки, за версією правоохоронців, зловмисники заволоділи картинами на загальну суму в 550 тис грн. Згодом також відбулася підміна ще однієї картини уманського музею, цього разу вартістю в 180 тис. грн.

Свої справи вінничанин продовжив вже на батьківщині. У місті Ямпіль він заволодів оригіналами картин на понад 200 тисяч гривень. В подальшому картини були реалізовані невідомим слідству особам. Зазначені твори мистецтва були надані у відповідь на лист обласного управління Служби безпеки. Як стверджують слідчі, «ділок» ввів в оману силовика, пообіцявши безоплатно виготовити рамки та повернути оригінали картин у неушкодженому вигляді.

Протягом серпня-листопада 2007 року у Ямполі він заволодів оригіналами картин для військкомату на 70 тис. грн, у березні-серпні 2007 року спільно з директором уманського музею заволодів картинами загальною вартістю в 250 тис. грн.

Найдорожчими з картин, за оцінкою слідства, є «Осіння пора» – 250 тис. грн (автор – С. Шишко), «Зимове сонце» – 180 тис. грн. та «Осіннє очарування» – 130 тис. грн (обидві – М. Глущенко).

Розслідування викрадення картин розпочалося ще в 2008 році. СБУ було повідомлено, що частину картин (5 із 7), викрадених із Уманського краєзнавчого музею, вдалося знайти. Тоді ж директор музею і зізнався у скоєному. Загалом до 2011 року вдалося повернути 11 полотен із 21-го.

За результатами розслідування, комунальнику, міліціонеру та директору музею інкримінували привласнення і розтрату майна шляхом зловживання становищем у особливо великих розмірах. Крім того вінничанина звинувачували у шахрайстві, а працівника СБУ в недбалості.

У ході судового розгляду підсудний екс-комунальник свою вину визнав частково. Зокрема, заявивши, що не знав, що деякі з перелічених картин належали уманському музею, також зазначив, не знав, що його спільник – директор музею, вважаючи його колекціонером.

Підсудний екс-міліціонер свою вину визнав частково. Він вважає, що в його діях є халатне відношення, при цьому зазначає, що після повернення картин до музею їх було прийнято, і ніяких претензій ніхто не повідомляв, лише через рік стало відомо, що картини підроблені. Підміни картин він не вчиняв і про дії інших осіб нічого не знав.

Екс-директор музею свою вину визнав частково. Зокрема, він повідомив, що коли картини були повернуті із виставки, він побачив, що на картині яскраві фарби, однак «нікуди не звертався, бо боявся міліції». Він ніколи нікому не пропонував продавати картини, про реальну вартість картин не задумувався, погодився на пропозицію і став на злочинний шлях, бо боявся погроз і ні до кого не міг звернутися.

Екс-працівник СБУ свою вину визнав.

Ямпільський райсуд Вінницької області виніс вирок 20 червня 2017 року.

Як зазначається в тексті вироку, при обрані міри покарання для комунальника враховано позитивну характеристику, авторитет серед жителів Ямполя, а також те, що підсудний «гарний батько та чоловік, добра, чуйна людина, як керівник, мав авторитет серед працівників та колег по роботі, самокритичний, є учасником бойових дій, нагороджений орденом «За мужність» третього ступеню та медаллю «За отличие в воинской службе» другого ступеню, страждає на хронічні захворювання». Обставиною, що пом’якшує покарання, є щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.

Суд вважає, що підсудний може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, тож виніс вирок звільнити його від відбування основного покарання (5 років позбавлення волі) із випробуванням та іспитовим строком – три роки.

При обранні покарання для міліціянта враховано обставин, що пом’якшують покарання: позитивну характеристику підсудного, сумлінне ставлення до праці, наявність хронічних захворювань. Судом вирішено, що чоловік «беззаперечно доведе своє виправлення, оскільки в його особистості відбулися позитивні зміни, які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки».

Суд звільнив його від відбування основного покарання (4,5 роки позбавлення волі) із випробуванням та іспитовим строком – три роки.

Обираючи покарання для керівника музею, суд враховує ту обставину, що підсудний до вчиненого злочину «сумлінно працював та нагороджений за вагомий особистий внесок у справу збереження та пропаганди історичних та мистецьких надбань України, добровільно повідомив правоохоронні ограни про скоєний злочин та передав грошові кошти, отримані внаслідок злочину, що також сприяло досягненню мети покарання».

Винесено вирок звільнити його від відбування основного покарання із випробуванням та іспитовим строком – три роки.

Інфоміст