Конєв: «Уже готовий стати справжньою «черкаською мавпою»

Іменитий новачок «Черкаських Мавп» - Володимир Конєв - нещодавно приступив до роботи у таборі національної збірної України. Наприкінці серпня українці стартують у чемпіонаті Європи. Про підписання нового контракту з «Мавпами» ми поспілкувалися з Вовою напередодні відльоту української команди до Словенії, де збірна проводить свій перший тренувальний цикл.

– Ти уже у статусі гравця «Черкаських Мавп» приступив до тренувального збору збірної України. Як настрій у середині колективу?

– Робота доволі цікава у таборі збірної. Цього разу вона дещо відрізняється, адже у нас новий тренер по фізпідготовці – грек (Петрос Сракопулос). У нього своя методика і відчутно, що це професіонал своєї справи. Перший тиждень був втягуючий темп. Ударна робота буде уже у Словенії, тут у нас запланований повноцінний тренувальний збір. Будемо працювати, завдання – побудувати хорошу командну хімію, аби досягати результату. За великим рахунком у цій команді вона завжди була на хорошому рівні. Усі прекрасно один одного знають, ті, хто грають в інших чемпіонатах, можна навіть сказати, засумували один за одним. Поки все чудово.

– З хлопцями уже обговорювали перспективи найближчого чемпіонату, чого хочете досягнути на ньому?

– Поки про це не говорили, але будемо грати на максимумі своїх можливостей. Важливо, аби ці можливості були кращими, ніж у наших конкурентів по групі.

– У вас доволі непроста група (Ізраїль, Литва, Грузія, Італія, Німеччина). Як можеш оцінити шанси збірної на груповій стадії в Ізраїлі?

– Так, компанія серйозна. Кожна з цих команд всерйоз претендує на вихід у наступну стадію. Згадуючи, як ми кваліфіковувалися на чемпіонат Європи, то, напевне, Україну слід назвати одним із андердогів. Але це лише статистика, насправді ми серйозно налаштовуємося на результат. Прогнозів не хочу давати, скажу лише, що є відчуття командного духу, і впевнений, що ми з хлопцями віддамо усі сили, аби  вийти з групи.

– Днями ти підписав угоду з «Черкаськими Мавпами». Ти провів чотири сезони у южненському «Хіміку». Чому вирішив змінити клімат?

– Думаю, що основною причиною є саме час проведений у «Хіміку». Чотири роки – це забагато, потрібно змінювати картинку. Хочу зробити крок далі, відчуваю, що я тупцюю на місці у певному плані. Я хотів змінити обстановку та щось у своєму житті.

– До «Черкаських Мавп» ти приєднуєшся як гравець збірної і один з потенційних лідерів. Крок уперед, про який ти говориш, – це статус лідера, який у тебе має бути в Черкасах?

– Так, саме цей сенс я і вкладав у попередню відповідь. Розумієш, це для мене як новий виклик, нове випробування. Я хочу бути одним із лідерів і протягом сезону пронести цей тягар. Думаю, це один із етапів становлення мене як гравця. Вірю, що я впораюся з цим.

– З кимось із черкаських хлопців знайомий?

– Звісно, є знайомі, перетинався з хлопцями на рівні збірних, на останньому матчі зірок. Але серйозних дружніх стосунків у мене немає з новими одноклубниками. Думаю, усе попереду, буду втягуватися у новий колектив, уже готовий стати справжньою «черкаською мавпою».

– Як можеш оцінити свій останній сезон? Його ти починав як найкорисніший гравець попереднього Кубка України та гравець національної команди, але травма на початку сезону не дала тобі можливість сильно провести першу частину чемпіонату.

– Там навіть було трохи по-іншому. Неприємну травму я отримав ще на початку осені у кваліфікації до чемпіонату Європи. Попри те, що я грав – знаходився явно не в тих кондиціях, у яких хотілося. Дуже довго втягувався у сезон. А сезон для «Хіміка» традиційно був непростий, ми виступали на трьох фронтах. Пізніше, коли уже по ходу сезону набрав форму, усе було значно краще, грав у своє задоволення й допомагав команді. Свій особистий виступ я не звик оцінювати, роблю це через призму командних результатів.  Ми були другими у Суперлізі, програли фінальну серію «Будівельнику» - 1:3, але, думаю, виглядали гідно.

– Ти знаєш, що в останньому сезоні Суперліги ти був найупізнаванішим гравцем?

– Ні, це, мабуть, через рекламний ролик «PariMatch»?

– Так!

– Коли мене попросили у Федерації баскетболу України відзнятися у рекламному ролику, я навіть гадки не мав, що його будуть транслювати у такому обсязі на усіх каналах. Зіркою я себе, звісно, не почуваю, але дуже багато друзів та знайомих мені дзвонили, говорили, що бачили мене по телебаченню чи у метро. Спочатку було незвично. Я ж уявити не міг, що моє фото розвішають по усьому метро Києва та рідного Харкова.

Черкаські мавпи