Розповідь повії: «Щоб обслуговувати бізнесменів і політиків, потрібно мати не тільки вроду»

Чомусь, коли говорять про повію, то в уяві відразу виникає образ Джулії Робертс із фільму «Красуня», яка була змушена піти в цю професію, але розум, краса і бажання змінити своє життя зрештою звели її з багатим красенем Річардом Гіром, який кардинально змінив її життя, буквально увірвавшись у нього на спортивній автівці. Загалом така собі сучасна казка про Попелюшку, яка дещо ідеалізувала і романтизувала жінку, яка надавала сексуальні послуги за гроші.

Зрештою, казати, що цей образ викликаний вдалою грою акторів та неперевершеним зірковим дуетом, не варто.

Реальність – це заняття проституцією з 14 років. Штовхнути до цього кроку можуть нестача грошей, поганий вплив оточення або навіть власне бажання.

У Вікторії є дитина, немає постійного чоловіка, проте багато постійних клієнтів, які на цьому етапі її життя приносять їй заробіток. Прийшовши у професію з 14 років, їй так і не вдалося її покинути. Мізерні зарплати жінок не надто спонукали до цього.

Однак у неї є мрія, мрія зустріти чоловіка, який би піклувався про неї, забезпечував її і дитину, і їй ніколи більше не довелося б повернутися в професію.

Зі зрозумілих причин, дівчина називає тільки своє ім’я, оскільки навіть серед найближчих людей не всі знають, чим вона займається.

Тож далі наша розмова з дівчиною, яка вже 16 років надає інтимні послуги за гроші, і ще поки досі чекає на свого Річарда Гіра.

– Коли ви потрапили в цю професію?

– В цій професії я років із 14. Починалося якось воно все несерйозно, через подружок, як спосіб заробити гроші. Спочатку подружки брали з собою, потім мене їх друзі запрошували. А тоді якось так пішло… Зараз уже я в цій справі 16 років. Колись працювала з людиною, зараз я сама по собі. У мене є свої клієнти, мені їх вистачає, і я не хочу ні з ким ділитися. Дівчата ж, які тільки починають, в будь-якому разі працюють в парі, у них немає іншого вибору, бо якщо попадеш в якусь халепу, то за тебе ніхто не заступиться, не допоможе.

– Що вас змусило зайнятися проституцією?

– Час тоді такий був, що тоді це було життєво необхідно. Не було достатку, як зараз.

– З чого починали? Адже зрозуміло у кожної дівчини свій шлях і своя історія.

– Починала я не дуже добре, на трасі не стояла, однак згадуючи ті роки, не хотілося б туди повернутися. Але дійсно, усі дівчата і починають по-різному і, відповідно, так само і заробляють: хтось стоїть на трасі, у когось є постійні клієнти. І клієнти в залежності від цього різні – у когось далекобійники, у когось бізнесмени, політики.

– Зрозуміло, що як і в будь-якій професії, у вас також є дівчата, які більше заробляють, послуги яких більш вартісні, клієнти у яких кращі, відповідно вони, якщо можна так сказати, стоять на щабель вище. До якої категорії ви себе відносите?

– У мене серед клієнтів немає  якихось вантажників чи бомжів, тому я можу сказати, що відношу себе в цьому плані до нормальних.

Ви ж розумієте, щоб обслуговувати політиків і бізнесменів, потрібно мати не тільки зовнішні дані, але й вміти бесіду підтримати. Тому що багато дівчат, хто починав, так і не пішли вище. Не пройшли, так би мовити, відбір. Але для цього самій потрібно шукати, спілкуватися. Ось, до прикладу, в нашому місті, у нас спочатку був такий собі «кістяк», ми самі по собі, але з часом одні клієнти відсіюються і міняються на кращих. Таким чином ти вже стаєш завдяки цьому на щабель вищою. Воно якось само собою відбувається. Одних дівчат беруть, інших – ні.

– В будь-якому разі, хоч ви і працюєте сама на себе, ви знаєте інших дівчат, спілкуєтеся з ними. Це своєрідний жіночий колектив. Конкуренція в ньому існує?

– Конкуренція присутня, ще й яка. Вона є всюди, де є жіночий колектив, у нас тим паче. Всі хочуть нормальних клієнтів, у когось є улюблені клієнти. Всім хочеться більше заробити, бути найкращими, улюбленицями. У мене, наприклад, є клієнти, яких я знаю вже років 10. Вони то зникають, то з’являються. І в основному це бізнесмени.

– Клієнти роблять вам подарунки? І чи приймаєте ви їх?

– Роблять і подарунки, і чайові залишають. Я беру. Серед найоригінальніших і найдорожчих подарунків можу пригадати браслет «Пандора».

– Чи траплялися неприємні випадки з клієнтами, коли били, наприклад?

– Звичайно, бувають. І зі мною траплялося, але вже теж давненько. Це все трапляється, коли ти не знаєш людину, коли хтось дав телефон.. є дівчата, які займаються самодіяльністю і лізуть туди, куди не треба. Мою подругу клієнт дуже сильно побив, буквально до напівсмерті, щоправда, це було не в нашій країні.

– Бажання клієнта обмежується тільки інтимними послугами чи, можливо, вони ще щось просять?

– Знаєте, є й такі, які просто хочуть поговорити, або подивитися і «подрочити», або просто випити разом, але ні разу й не торкнуться за весь час.

– А чи маєте проблеми з правоохоронцями? Адже проституція в нашій країні нелегальна.

– Колись давно був неприємний випадок із правоохоронцями, але, зрештою, все закінчилося нормально. Після цього, на щастя, такі випадки не повторювалися. А зараз, навіть якщо мене і зловлять з чоловіком, то що? Коханець та й все. Я ж ніде не  стою, мене ніхто не бачить. Слава богу, і розборок з дружинами клієнтів ніколи не було. Мабуть, мені такі трапляються, які розумно все роблять, що ніхто ні про що не знає.

– Зараз багато говорять про легалізацію проституції. Як ви до цього ставитеся?

- Мені, насправді, якось однаково. З однієї сторони, якщо це все буде офіційно, то нам же доведеться розкритися і всі дізнаються, чим ти займаєшся, а з іншої сторони, можливо, комусь це допоможе уникнути тих же захворювань, стати більш захищеними.

– Рідні, близькі, друзі знають, чим ви займаєтеся?

– Взагалі ніхто особливо не знає, чим я займаюся. Всі, хто щось знає про те, чим я заробляю собі на життя, то або самі в цій справі, або якимось чином цього стосуються.

З мамою спочатку були проблеми, але вона з часом мене зрозуміла.  Прийняла, мабуть, просто те, яка я є. Хоча, звичайно, намагалася мене відмовити. Були й скандали, й з дому уходила, все було… Намагалася мене закрити, не випускала. Але це вже так давно було, це все пройдений етап.

– Чи не робили спроби покинути свою професію?

– Та якось не виходить… десь працювати за… скільки там зараз люди отримують? (підказую, що в середньому жінка зараз отримує від 3 до 4 тисяч гривень в місяць). Ні, якось не хочеться.

– Можливо пробували отримати вищу освіту?

– Освіти вищої у мене немає, так якось і не вийшло, хоча я вчилася на контракті за спеціальністю туристичний менеджмент, але покинула.

– Наостанок, ким мріяли стати в дитинстві і чого хочеться в майбутньому?

– У дитинстві мріяла стати моделлю. А мрію я зустріти чоловіка, який би мене забезпечував, вийти за нього заміж і жити собі спокійно, і більше ніколи не займатися цим.

І трохи конкретики…

Проституція в Україні нині заборонена. Безпосереднє надання сексуальних послуг підпадає під адміністративну відповідальність — штраф до 3200 гривень або громадські роботи. Однак за утримання публічних будинків чи сутенерство передбачено більш жорстке кримінальне покарання аж до позбавлення волі на термін до 15 років.

Попри нелегальний статус проституції, в Україні налічується понад 80 тисяч секс-працівників, які, незважаючи на всі заборони і штрафи, продовжують надавати інтимні послуги за гроші.

У 2015 році нардеп від «Самопомочі» Андрій Немировський зареєстрував у парламенті законопроект, в якому пропонував надати секс-працівникам статус фізичних осіб-підприємців. Від легалізації проституції він очікував збільшення доходів до держбюджету у чотири мільярди гривень. Щоправда, документ розкритикували як правозахисники, які вказали на низький рівень юридичної грамотності, так і колеги депутата по фракції. В результаті Немировський відкликав законопроект.

Однак, навіть попри нелегальність проституції і моральні аспекти цієї професії, секс-працівники так само час від часу звертаються по допомогу, коли зазнають насилля чи переслідування, чи потребують психологічної реабілітації при виході з професії.

З цього приводу вдалося поспілкуватися із головою благодійної організації «Всеукраїнська Ліга Легалайф» Юлією Дороховою.

За її словами, дівчата, насправді, не часто звертаються до правоохоронних органів по захист, оскільки в першу чергу бояться викриття того, що займаються напівлегальним для нашої країни бізнесом, а з іншої сторони, ні для кого не секрет, що нерідко і самі правоохоронці «кришують» цей бізнес.

- З останніх прикладів, до нас звернулася дівчина, яка, будучи вагітною, вже не надавала сексуальні послуги, але працювала у цій сфері диспетчером. І коли накрили цю мережу, то їй пред’явили звинувачення по 302 і 303 статті Кримінального кодексу України (Створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302 КК), Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 КК) — ред.). Хоча ще раз наголошую, вона на той час не надавала інтимні послуги чи ще якісь, за які її можна звинуватити, вона лише відповідала на дзвінки. До цього вона ніколи не притягувалася до відповідальності, проте на неї розпочався серйозний тиск зі сторони правоохоронних органів. Тому вона прийшла до нас дуже налякана, ще й вагітна, самі розумієте… Я підключила адвоката, який безкоштовно їй допомагає. На нашу думку, в її діях не було складу злочину. В той же час, правоохоронці намагалися підштовхнути її до угоди, в ході якої вона визнає свою провину. Наразі у нас такі прогнози, що судимості у неї не буде взагалі, - розповіла Юлія Дорохова.

Наразі в цій організації працюють над розробленням посібників, в яких розкажуть, куди звертатися дівчатам у випадках насилля, якщо потрібна психологічна реабілітація чи медична допомога, як правильно себе вести в тих чи інших ситуаціях. У цьому напрямку, за словами Юлії Дорохової, ведеться постійна робота. По всій Україні існують ініціативні групи, які навіть проводять для дівчат цієї професії тренінги.

- Нещодавно ще була одна ситуація в Києві. До нас звернулася дівчина-переселенка зі своєю матір’ю, які довгий час жили за рахунок того, що вона надавала vip-послуги в секс-сфері. І ось коли вона вирішила вийти з професії, то їй сказали, що вона повинна заплатити певну суму коштів, щоб покинути цю справу. Її почали шантажувати. Ризик для її здоров’я і життя був достатньо великий, проте ми знайшли вихід і допомогли їй, — переконує голова благодійної організації.

До них звертаються різні дівчата, зауважує вона, і ті, що стоять на трасі, і навіть так звані «елітні дівчата», хоча і значно рідше. Комусь потрібен правовий захист, комусь психологічна підтримка, хтось вирішив вийти з професії і на цьому шляху зіштовхнувся зі значними перепонами, хтось постраждав від насилля, але отримавши допомогу, навіть не думає покидати надавати сексуальні послуги за гроші.

Зрештою, як і наша героїня, яка чекає чоловіка, що зможе взяти на себе обов’язок забезпечувати її з дитиною. А поки що вона продовжує заробляти на свій шматок хліба, не надто переймаючись питаннями легалізації чи декриміналізації проституції в нашій країні. Зробивши 16 років тому свій вибір, вона просто продовжує з ним жити… правильно чи ні, а як є…

Вичерпно