Учасник Другої світової війни Ганна Гончар відзначила 95-річний ювілей

18 серпня свій 95-річний ювілей зустрічала довгожителька міста Шполи Ганна Гончар. Привітати іменинницю із визначною подією прийшли секретар міської ради Тетяна Каландирець та голова міської ветеранської організації Микола Торба.

Про це повідомляє кореспондент онлайн-газети Новини Черкас.

Ганні Семенівні чимало довелося побачити та пережити на своєму віку. Весь трудовий стаж віддала праці на Шполянському цукровому заводі. Довго працювала у їдальні, потому на ваговій.

Родом ювілярка з мальовничого села Нечаєве, Шполянського району. У Другу світову війну на своє ім’я дівчина отримала повістку від військового комісаріату. На той час Ганні Гончар було сімнадцять. В такому юному віці молодій красуні довелося йти на фронт водієм машини, яка перевозила бойові снаряди та міни.

Сьогодні іменинниця пригадала пережиті лихоліття війни. Тривалі обстріли, переховування… Та раптом мрійлива усмішка змінила її стурбоване обличчя, коли вона згадала, що опісля тієї ж жахливої війни, вона познайомилась і одружилась із своїм коханим чоловіком. Разом вони збудували власний дім, виростили двох дітей, господарювали.

Спливає понад двадцять років, як Ганна Семенівна овдовіла. Але маючи таку дружню родину – ще четверо онуків та двоє правнуків, ювілярка не сумує.

Також в затишний будинок, де проживає ювілярка, з подарунком, букетом квітів та словами привітань і щирими побажаннями завітали керівник апарату Шполянської райдержадміністрації Любов Бакалина та голова районної ветеранської організації Володимир Пустовіт.

Іменинниця розповіла гостям про нелегку долю, що випала на її плечі. Пережила голод, Другу світову війну, післявоєнне лихоліття.

З чоловіком народила і виховала двох дітей. Діти обдарували її двома онуками, а ті, у свою чергу, одним правнуком, які огорнули її своєю ніжністю, турботою і любов'ю. Проживає зараз жінка з сином та його сім’єю — доглянута, щаслива, забезпечена всім необхідним.

Гості подякували іменинницю за невтомну працю, життєву стійкість і мудрість, побажали в доброму здоров'ї зустріти 100-річний ювілей.

На питання, що треба робити, щоб дожити до 95 –ти років, Ганна Семенівна у відповідь посміхається: жити чесно та слідкувати за здоров’ям. У мене за плечима дуже довге і нелегке життя. Аж самій не віриться, що Бог призначив мені такий довгий вік. Та це Його воля, чомусь Він хотів, щоб я дожила до таких років. А секрет довголіття? Тяжка і сумлінна праця протягом усього життя. Та ще молитва. Праця і молитва...