Про методи боротьби із палінням листя в Шполянській ОТГ

І знову настає осінній сезон, який, окрім, золотисто-багряної краси природи, несе ще й інше, зовсім неприємне явище. Зазвичай уже з вересня Шпола та села району потопають у суцільній димовій завісі через масове спалення листя та бадилля власниками приватних садиб. Щороку представники всіх гілок влади, пожежної служби, громадських організацій звертаються до громадян — не паліть, бо це — смертельна небезпека! Адже спалювання рослинних залишків, сміття шкодить здоров’ю людей та довкіллю, створює небезпеку для життєдіяльності. А головне, спалювання листя, трави, гілля, будь-якого сміття заборонено законодавством. Чи є ще така дивна ситуація в котрійсь із країн, де доводиться про виконання законодавства громадян… просити, вмовляти?

У міській раді Шполянської ОТГ чітко знають: зазначені протиправні дії згідно чинного законодавства України тягнуть за собою адміністративну відповідальність, накладання та стягнення з порушників штрафів у розмірі від 340 грн. до 1700 грн. Тож і взялися цьогоріч рішучіше боротися із порушниками законів. Вже не одного шполянина, котрий незаконно запалив сміття в дворі чи на городі, завітали неочікувані гості — «безжальні муніципали». Обов’язки у цій частині роботи покладені на муніципальну службу міської ради Шполянської ОТГ, яку очолює Василь Озаринський. Він розповів «Шполяночці+» детальніше про здійснені кроки, завдяки яким шполяни стали менше палити рослинні рештки на своїх садибах, а також порадив, куди дівати сміття, яке заважає у дворі.

— Спільно із представниками відділу поліції та громадських формувань, ми із серпня розпочали щоденні рейди по місту з метою виявлення порушників законодавства, які, попри всі заборони, вперто палять листя та сміття у себе на городах та у дворах. Складено відповідний графік, а також виїжджаємо на виклики громадян, які сповіщають про факти паління, — розповідає пан Василь.

— Шполяни «здають» своїх сусідів?

— Так, і звернення є непоодинокими. Бо це ж не жарти, люди мусять потерпати і під загрозу потрапляє їх здоров’я. Тож і надалі просимо звертатись на нашу «гарячу лінію» телефоном: 0686593761.

— Якими є результати таких рейдів?

— Вже складено понад 20 протоколів про порушення громадянами статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил благоустрою міста». При міській раді діє адмінкомісія, яка приймає рішення щодо кожного випадку про притягнення громадянина до відповідальності, визначає в індивідуальному порядку розмір штрафу (від 340 до 1700 грн.). Існує градація в штрафах: для пересічних громадян — від 340 до 1360 грн., а для приватних підприємців — від 850 до 1700 грн.

— А якщо порушник не заплатить штраф?

— Тоді через 15 днів міська рада подає документи на виконавчу службу, яка далі займатиметься стягненням штрафу з порушника, збільшивши вже його розмір удвічі.

— Чи є лояльні підходи до порушників?

— Окрім протоколів, ми склали ще й 30 приписів, в яких визначаємо терміни для усунення недоліків щодо благоустрою: прибрати бур’яни, будівельні матеріали, інші неестетичні предмети. Сьогодні, наприклад, в результаті проведених рейдів складено декілька приписів. Люди їх переважно виконують, але буває, що емоційно реагують, обурюються, але такі непорозуміння завжди вдається врегульовувати. Закон є закон, його треба виконувати, а ні — плати штраф. Тільки така система дієва, тільки штраф вчить людину не порушувати.

— А що робити із тим же листям, щоб не спалювати?

— Будь ласка, до Ваших послуг комунальне підприємство «Благоустрій», яке надає послуги із вивезення сміття, звертайтеся телефоном: 5-22-95; 2-08-33. До прикладу, одна година використання причепу коштує 228 грн, багато хто кооперується на вулиці і наймають причіп на декілька дворів. Також шполянам можна укладати угоди з КП «Благоустрій» про щотижневе вивезення сміття з-під двору, абонентська плата за таку послугу складає 29 грн на місяць. Громадяни мають відчути і власну відповідальність за навколишнє середовище і всі разом прагнути до чистоти довкілля, бо це в першу чергу вигідно їм самим.

— Чи володієте інформацією, як борються з палінням листя у селах? Справа в тому, що до редакції надходять дзвінки з такими запитаннями від селян, котрі теж мають проблему із осінньою задимленістю.

— Законодавство України поширене на всю територію країни, в тому числі й на села. Тож при сільських радах теж мають працювати адмінкомісії. Якщо селяни небайдужі до проблем екології і не хочуть дихати димом, то мають бути активними, порушувати це питання на рівні сільської влади.

Розмовляла Наталія Давиденко