У школу затемно доводиться виходити учням через відсутність автобусного сполучення (відео)

На навчання темним світанком. Місяць тому через раптову відсутність автобусного сполучення зі школою їх навчальний процес був під загрозою зриву. Ледь не третина учнів села Сердюківки, що на Смілянщині, отримала вимушені, хоча й нетривалі «канікули».

Щодень підйом ще затемно. Кількадесят хвилин у дорозі і восьмеро школярів із Сердюківки готові отримувати знання, інформує ТРК Рось, повідомляють Новини Черкас. Попри те, що початок занять у них опів на дев’яту, о сьомій ранку, хочуть вони того чи ні, а вже у рідній школі.

У школі для вимушених «жайворонків», створені й особливі умови. Розваги, можливість доробити домашні завдання, присутній черговий вчитель. Та причина учнівського безсоння – саме автобус. Відстань від станції, де живуть діти, до школи замала, аби їх возив шкільний автобус. Та завелика аби добиратися до школи на власних двох. Тимчасово, всупереч чинному графіку, дітей возить транспорт, закріплений за іншою школою. 

В’ячеслав, водій того самого автобуса про закупку нового транспорту не говорить. Підйом на годину раніше та додаткові накатані кілометри відбились не на його зарплатні, а на техніці.

До цього більш як 15 років, школярів від станції до школи доставляло місцеве хлібоприймальне підприємство. Тому й не знали горя. Зі зміною керівництва підприємство возити дітей відмовились. Мовляв, це велика відповідальність.

Батьки школярів у пошуках альтернативи не оминули жодного порогу владців. Дехто, як от Ольга були згодні перейти до іншого навчального закладу, де є підвіз. Аби, лишень, діти не відставали в навчанні.

Нині школярів зі станції возять за рахунок так званого Тернівського маршруту. Збираючи дітей із кількох сіл. Тамтешні батьки переживають, чи надовго вистачить дизпалива, адже поки видозмінений маршрут не є їх офіційним.

Попри все згадане, у Смілянській райдержадміністрації запевняють, автобусне питання для сердюківських школярів вже не проблема. Возитимуть тим чим мають.

І додають, навіть на умовах співфінансування з обласного та державного бюджетів, півтора мільйона на ще один «шкільний автобус» у районній скарбниці не «нашкребуть». Як, власне, і на транспорт більш скромний. Тож, найбільші сподівання покладають на щедру спонсорську руку. Перемовини, подейкують, вже ведуться.