«Деякі черкаські чиновники вважають правоохоронні органи своїм бізнес-філіалом»

- Умовно Черкаську міську раду зараз ділять на депутатів «групи Радуцького» і тих, що підтримують міського голову Анатолія Бондаренка. З огляду на твої голосування можна сказати, що належиш до останніх. В яких питаннях ти підтримуєш мера Черкас, а в яких ні?
- Точно скажу, що я не голосуватиму за імпічмент міському голові. Я не підтримую дії БПП «Солідарність» і Партії вільних демократів, які, ворогуючи на виборах, зараз об'єдналися, щоб Анатолій Бондаренко став «спадкоємцем» Сергія Одарича. Тобто мером без будь-яких повноважень.
Що стосується Партії вільних демократів, то ці люди для мене - зрадники. Ще навесні ми разом збиралися змінювати секретаря міськради і планували розвиток міста. Але, як казав покійний Михайло Бінусов одному з депутатів з цієї партії, «у стрибку вони перевзулись». Коли дійшло до голосування, виявилось, що на меті у ПВД зовсім інші речі.

- Як можеш охарактеризувати ситуацію, що склалася у Черкаській міській раді? Спочатку все було «окей»: мер із секретарем навіть ішли спільним фронтом у другому турі виборів міського голови. Зараз ситуація кардинально інша. Що пішло не так?
- Інакше, ніж величезною політичною кризою, це не можна назвати. Іде відкрита публічна ворожнеча із застосуванням усіх можливих засобів. І я вважаю, що справа тут не в особистостях, а в тому, що після революції по всій країні так і не відбулося повного перезавантаження.
У місті завжди йшла і продовжується боротьба за два ресурси. Перший - бюджет, який намагаються розділити кілька груп впливу. Другий - земля, яка також є товаром. На розподіленні цих ресурсів на певному етапі відбувся збій якихось домовленостей.

- На твою думку, чи можуть помиритися мер із секретарем і продовжити злагоджену роботу?
- Дивлячись у корінь проблеми, навіть якщо відбудеться публічне примирення, то ті процеси, які відбуваються, будуть продовжуватись.

- Що робити?
- Якихось ліків, на жаль, не існує. Якби в нас була розвинута демократія з нормальним парламентаризмом, відповісти було б простіше. Наприклад, як відбулось у Німеччині. Зараз там не можуть створити коаліцію, тому, швидше за все, підуть на перевибори. Виборці оцінять діяльність політичних сил, за які вони віддали голоси, і переформатують склад. У Черкасах, як і в країні в цілому, такої демократії немає. Натомість люди «купуються» на популістичні гасла. Але все ж таки перевибори – єдиний механізм, який ми можемо застосувати, щоб вийти з цієї кризи.

- Чи не здається тобі, що після перевиборів ми матимемо плюс-мінус той самий склад міськради? Все одно туди може потрапити Радуцький, а в Бондаренка на сьогодні немає сильного конкурента в разі перевиборів міського голови…
- Якщо вибори відбуватимуться за новими правилами, за відкритими списками, деяким «старим» політикам буде складно знайти політичну силу, яка має прохідний рейтинг. Тому склад точно не буде таким самим.
Що стосується мера Черкас, то він справді має гарну підтримку. І так відбувається в усіх містах. Справа не в ньому самому, а в децентралізації, яка дала великі бюджети на місця і можливість виконати великий обсяг робіт за ці два роки. Але водночас мер, який не має порозуміння з депутатським корпусом і чітко сформованої більшості, усе одно стає заручником, людиною, яка мало що може зробити чи змінити.

- Чи готова «Самопоміч» до перевиборів?

- Так! Ми давно про це заявляли публічно. Це єдиний механізм, щоб перегорнути сторінку і намагатися рухатись уперед якимось еволюційним шляхом. А не латати дірки, які є зараз.

- Коли у фракції ви виявили (як самі називаєте) «тушок», то почали процедуру відкликання. Тоді йшлося про двох депутатів, серед яких – ваш кандидат у мери Черкас Роман Шевченко. Але перша спроба виявилось невдалою – відкликати їх не вдалось. Зараз вихідців побільшало. Чому ви не ініціюєте відкликання депутатів удруге?

- Ми зробили у травні навіть більше, ніж реально могли. «Самопоміч» у Черкасах не представлена ані великим, ані середнім бізнесом, який має ресурси, які потребував цей захід. Зібрати людей (як мінімум, таких має бути триста) було дуже важко. Але нам це вдалося зробити! При тому, що ми отримали величезне протистояння від інших колег з депкорпусу, які нагнали своїх мотивованих людей, що цілеспрямовано зривали засідання. За одного з депутатів ми зібрали достатню кількість голосів. Але вже досліджуючи реєстраційні листи, побачили, що дехто спеціально «зіпсував» їх, зареєструвавшись двічі. Маніпулювати або спотворювати результати ми не хотіли. Тому до ТВК дані так і не подали.

Виявилося, що така ж картина з відкликанням майже скрізь. Єдиними депутатами, яких змогли відкликати, є обранці провладної партії – БПП «Солідарність», яка має надзвичайно великий адмінресурс.

На жаль, законодавство з відкликання є недосконалим і сирим. Тому вкотре просити в людей допомоги і потім передавати у ТВК дані, де є безліч підстав відмовити, поки що не вважаю за потрібне.

- Чи прописана модель відкликання депутата самою «Самопоміччю»? Наприклад, якщо людина виходить із фракції – мусить автоматично скласти мандат.

- Є положення про роботу фракції, є статут партії. В них чітко зазначено, що людина має скласти мандат за умови виходу з фракції. На превеликий жаль, жоден із депутатів, які покинули лави «Самопомочі», не взяв на себе відповідальності.

- Ти говорив з ними? Що кажуть?

- Популістичні гасла: нас обирали люди, будемо до кінця каденції… Але вони забувають, що їх обирали як кандидатів «Самопомочі»! Вони перемогли не як мажоритарники на окрузі, а пройшли за списком партії.

До речі, після такого буремного відкликання в Черкасах наші юристи подали депутатам «Самопомочі» правки до закону. На жаль, досі вони лишаються проектом змін, які не виносять на голосування.

- Після вбивства депутата міськради Михайла Бінусова ти і ще один депутат Максим Шадловський заявили, що вам пропонували велику суму в обмін на голосування за відставку мера Черкас. Однак потім усіх не менше за вашу заяву шокувала інформація від прокуратури, в якій йшлося, що один із вас «пожартував», а інший – відмовився давати свідчення. Як ти можеш це прокоментувати?

- Якщо уважно передивитися наш брифінг, то можна почути, як я казав, що до мене свідомо деякі бізнес-кола підсилають близьких мені людей з розрахунку на те, що я не зможу про них свідчити у правоохоронних органах. Я це сказав одразу, не приховуючи. Я чітко усвідомлював, що конкретних фактів, аудіо чи відео в мене немає. Але я мав це сказати, щоб люди розуміли, які процеси передували вбивству нашого колеги. Ці намагання перевернути, що я якісь політичні бали заробляв… Для мене це просто неприпустимо! Я був на похованні, коли було 9 днів, і бачив, хто з колег прийшов на ці сумні заходи, а хто потім давав прес-конференції і зручну для них версію подій.
Коли в мене брали покази, слідчий відразу сказав: «Ну, ви ж будете посилатися на 63 статтю» (Стаття Конституції, в якій ідеться, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, - ред.) Я йому сказав: так. Більше нічого про обставини справи його не цікавило: ні хто підсилав ту людину, ні коли.
Стосовно Максима Шадловського – тут починається найцікавіше. В нас є копії показань у прокуратурі. У показах Максима жодного слова про те, що він «пожартував», немає. Там була інша фраза. Коли слідчий спитав у Максима Шадловського, чи серйозно депутат Руслан Зоря казав йому про хабар, він відповів, що не знає, жартував Зоря чи говорив серйозно, але така пропозиція була. Прокуратура ж публікує офіційне повідомлення, в якому йдеться, що сам Шадловський пожартував… Півтора тижня тому Максим звернувся у прокуратуру з вимогою спростувати інформацію, яка була опублікована на сайті і розтиражована всіма ЗМІ. Якщо місцеві правоохоронці не відреагують, далі послідує звернення у Генеральну прокуратуру.

- Не менш резонансний випадок останнього часу – твій конфлікт із Олександром Яценком. Розкажи, як він виник.

- До мене під час сесії зателефонували жителі, які сказали, що в Дахнівці відбуваються будівельні роботи. Я цю інформацію озвучив із трибуни, звернувся до міського голови, який дав доручення муніципальній інспекції та земельній комісії, щоб вони розібралися. Ми виїхали туди з колегами з депкорпусу, активістами і журналістами. Там побачили, що відбувається підготовка до будівельних робіт, важка техніка завозила туди залишки бордюру, будівельне сміття. Ми все сфотографували, інспектори почали складати акти. Частина людей поїхала, ми з журналістами теж збиралися. Тут зупиняється автомобіль, з якого, не виходячи, Олександр Олексійович Яценко у притаманній йому нецензурній манері вимагав, щоб ми звідти забралися. Розуміючи його непросту історію становлення чиновником міської ради, а саме – кримінальне минуле, я вважав за потрібне звернутися до правоохоронних органів. Крім мене, до поліції звернулися ще два журналісти «Антени».
Пан Яценко, коли давав свідчення, у притаманній йому зверхній, образливій манері, говорив про мене повну ахінею. Вважаю, що це є свідченням того, що людина почуває себе повністю безкарною, що правоохоронні органи – це його окремий бізнес-філіал чи якісь друзі. Потім копія цього протоколу потрапила у ЗМІ. І за цим фактом я теж звернувся у прокуратуру. Але віз і нині там.

- Якщо ми вже заговорили про землю: якою є позиція «Самопомочі» з резонансних питань?
- Серед голосів «за» забудову «Митниці», Соснівки чи «Лісового» наших ти не знайдеш. Але саме по собі кожне з цих голосувань є дуже цікавим.
Наприклад, візьмемо «Митницю». Рік тому більшість депутатів голосували за зміну цільового призначення земельної ділянки. Уже через півроку сили, які запустили цей процес, включили задній хід і почали скасовувати попередньо ухвалене рішення. Те ж із Соснівкою. Жодна з фракцій, крім однієї, свою помилку під час попереднього голосування не визнала. Зате всі активно пропіарились. Я бачу в таких діях заробляння політичних балів і, припускаю, ще якихось благ для себе. Зараз ці справи в суді. За наслідками або визнають забудову незаконною, або міську раду такою, що порушує закон.
З «Лісовим» узагалі дивні речі відбуваються. Більше всіх кричать Партія вільних демократів і їхній сателіт «Громадянська позиція». Але саме Сергій Одарич без жодних торгів у 2007 році надав право оренди відомому на той час політику і бізнесмену. Ті, хто надавали землю в оренду, зараз звинувачують чинного мера, який жодним чином не причетний до цієї землі, в усіх смертних гріхах.
А якщо згадати голосування за бюджет, то тут уже немає ні лівих, ні правих, ні опозиції, ні більшості… Бюджет минулого року був проголосований більшістю голосів. «Самопоміч» тоді не голосувала, оскільки міськрада скасувала рішення щодо застосування «Прозорро».

- Якщо відкинути ідею перевиборів, на твою думку, чи могла б зміна секретаря виправити ситуацію в міськраді? Якщо секретар буде ставлеником Бондаренка, наприклад.

- Якщо зміниться секретар і він буде від опозиційної до міського голови сили, нічого не зміниться. Якщо міський голова таки зможе об'єднати більшість, зміна секретаря від цієї більшості може піти на користь.

- Ти бачиш якусь фігуру в міськраді, яка могла би бути конкурентом Радуцького і об'єднати депкорпус?

- Можна було б знайти. На мій погляд, міг би бути Ярослав Нищик – «Свобода», якщо брати БПП – можливо, Костянтин Чернецький, «Батьківщина» – важко сказати… З «Черкащан» міг би бути Павло Карась. З позафракційних, думаю, Альона Цегвінцева впоралася б. Вона є директором садочка, а той, хто пройшов дитячий садочок з малими бешкетниками і купою батьків, може все.

- Наскільки я знаю, міський голова має право звернутися одноосібно у ВР з проханням розпустити міську раду і призначити перевибори. На твою думку, чому він не йде на цей крок?

- Я вважаю, що вкрай неправильно те, що він не робить цього. Сесії перетворились у постійні чвари, де всі по три години з'ясовують стосунки… Це важко назвати роботою. На що він сподівається – мені невідомо.

- Чому мер Черкас затягує процес переобрання виконавчого комітету – його цей влаштовує?

- Він його може влаштовувати тільки тим, що в цьому складі Бондаренко має необхідну мінімальну кількість голосів. Ми за цей склад виконкому не голосували. Саме голосування відбувалось «пакетом» – для цього навіть ухвалили зміни до регламенту. Ми судилися щодо цього, але суд програли. Тут питання до Феміди…
Зносити цей виконком ми готові.

- Будете подавати когось до нового складу?

- Якщо буде офіційне звернення, що приймаються кандидатури від політичних сил, будемо подавати кандидата на громадських засадах.

- Зараз одна з резонансних тем – працевлаштування депутатів. Серед останніх працевлаштованих – екс-член «Самопомочі» Олена Шевченко. Як ти ставишся до працевлаштування депутатів в обхід конкурсу?

- Звісно, хочеться, щоб усіх призначали на конкурсних засадах. Але які яскраві приклади конкурсного призначення на посади ми бачили? Згадаємо губернатора однієї з областей, який з помилками диктант написав, а за підсумками отримав найбільше конкурсних балів і пройшов. У нашій країні конкурсна процедура – це таке ж саме відлуння корупції.
Не так давно президент підписав зміни до законодавства, які скасовують процедуру конкурсу на посади голів державних і районних адміністрацій, мотивуючи це тим, що неможливо ефективно і оперативно втручатися у кадрову політику. По суті президент країни фіксує вертикаль. Добре чи це погано, покаже час. Але конкурсна процедура себе дискредитувала, і він так вийшов із ситуації.
Повертаємось до Черкас. Я не перекладаю відповідальність Бондаренка за призначення на когось іншого. Але якщо об'єктивно підходити, то у міськраді та комунальних підприємствах представлені депутати всіх фракцій, а не лише лояльних до нього. Щодо ефективності… Загалом ефективність роботи чиновників – це така примарна штука, розмита-розмита.
Поки зарплата в мерії була майже мінімальною, таких негативних емоцій це не викликало. Але кілька місяців тому більшість депутатів (всі, крім «Самопомочі») проголосували за преміювання чиновників до 400%. І тоді особливо активно голосували якраз ті, хто своїх депутатів там на посадах уже мав.
Якщо говорити про Олену Шевченко, то вона працювала в мерії ще до депутатства. Я її вважаю хорошим фахівцем

- Дехто жартує, що вже стільки депутатів працевлаштовано, що треба тільки Романова ще до них.

- Романов працевлаштований, завдяки Богу, батькам і здоровому глузду. І займається своїм бізнесом.

- Якщо говорити про досягнення «Самопомочі» в міськраді, які ти можеш назвати?

- Ми були ініціаторами ухвалення регламенту, який мав бути надпрозорим, але, на жаль, порушується.
Звісно ж, боротьба за «Прозорро» - проект рішення про допороги, який був скасований міською радою.
Класний проект колеги Миколи Фомича – впровадження інструменту петицій. Зараз ми хочемо його вдосконалити, щоб для входу задіювався BankID і боти відсіювалися.
Ще один проект – скасування групування земельних питань. Вільні земельні ділянки і все, що пов'язано з містобудівною документацією, тепер не може групуватися. І ніхто з депутатів більше не скаже, що проголосував випадково за дерибан якоїсь землі.
Якщо говорити про міський осередок, у нас тривають проекти «Безкоштовна юридична приймальня», «Соціальна картка учасника АТО», курси комп'ютерної грамотності.
Микола Фомич минулого року пропонував до бюджету програму, яка допомагатиме дітям змалку розуміти принципи енергозбереження. Тоді депутати не підтримали. Він виграв грант, розробив методику разом із викладачами і тепер реалізує проект у старших групах садочків.

- Нещодавно на Черкащині в 14 ОТГ були вибори. Який результат показала ваша політсила на цих виборах? Чи задоволені ви ним?

- Ми висували кандидатів по 9 об'єднаних територіальних громадах. І загалом по області завели дев'ятьох депутатів.
Дуже специфічні вибори. По-перше, законодавство дозволяє в сільських ОТГ балотуватись самовисуванцем. Тому тотальна більшість кандидатів у ОТГ – самовисуванці. По-друге, здивувало небажання людей ставати кандидатами від будь-якої політичної сили. Люди настільки втомлені політикою, що під жодним приводом не хочуть іти в партії. Ті, хто мали ресурс і бажання, йшли самовисуванцями. І третій дзвіночок дуже поганий: більшість людей, які приходили і виявляли зацікавленість до нашої політичної сили, питали, чи будемо ми їм оплачувати вибори, чи отримають вони якусь винагороду. Це свідчить про те, що навіть у селах є каста політичних заробітчан, які готові за гроші під будь-яким політичним брендом іти на вибори, а не щось змінювати.
Загалом за результатами виборів «Самопоміч» по області посіла четверте місце. Всеукраїнської аналітики поки що немає.