Городищина давно стала клондайком для археологів

Городищина є справді унікальним місцем для археологів. Тут майже кожний пагорб чи балка можуть подарувати науці багато відкриттів. Буває, підуть люди смажити шашлики на природу, копнуть трохи землю – і знайдуть якийсь черепок – уламок минулого. Археологічні розкопки доводять, що край ще з сивої давнини був заселений людьми. У межах Городищенського району постійно знаходять артефакти різних епох, починаючи від періоду ІІІ тисячоліття до нової ери. Нічого дивного. Зручне географічне положення, сприятливі кліматичні умови, багаті на живність ліси, наповнені рибою річки та ставки спонукали древні племена до осілого способу життя. З часом тут розвинулося не тільки мисливство і рибальство, а й рільництво, бджолярство, ткацтво, гончарство, ковальство. Нещодавно археологи зробили чергове наукове відкриття.

– Після сильної зливи, яка 28 липня пронеслася над кількома населеними пунктами району, на околиці В’язівка було виявлено поховання, якому найімовірніше більше 2,5 тисяч років, – розповідає завідувач сектору археології та охорони культурної спадщини державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Олександр Назаров. – До нас зателефонували сільський голова Наталія Шабадаш та перший заступник голови райдержадміністрації Василь Скринник. Повідомили, що посеред ґрунтової дороги зливою вимило якісь кістки, однозначно схожі на людські. Подбали, щоб територія була огороджена і охоронялася. Вчинили абсолютно правильно, згідно чинного законодавства. Так повинні діяти й усі громадяни – виявивши в землі предмети старовини, негайно повідомити про це органи влади, які викличуть науковців. Щодо нинішньої знахідки, то хоча поховання було безінвентарним, але за станом збереження останків та обрядом попередньо його можна датувати передскіфським чи скіфським часом. Тоді, у ряді випадків, небіжчиків не відразу закопували у землю, а виставляли на спеціальних платформах для птахів та лісових звірів. За древніми віруваннями вважалося, що разом зі з’їденою та скльованою плоттю душі померлих перейдуть у потойбічний світ. І лише згодом кістки закопували у землю. Тому, останки померлих у таких похованнях лежать не в анатомічному порядку. У нинішньому випадку це були останки трьох дорослих людей і однієї дитини. Знахідка унікальна тим, що подібні обряди поховання кісток раніше виявлялися тільки у с. Медвин Богуславського району, с. Бужанка Лисянського району та у Старосіллі Городищенького району. Причому, саме завдяки Старосільським похованням стало зрозуміло, що положення останків не в анатомічному порядку є складовою обряду, а не результат пограбування. Тепер знайдені у В’язівку останки прадавніх жителів вивчатимуть антропологи.

Черкащина надзвичайно багата на археологічні пам’ятки. Ряд важливих відкриттів здійснив на Городищині археолог Олександр Назаров. На початку 1990-х років виявив десятки різночасових поселень, зокрема трипільське та черняхівське поселення на південно-східній околиці Городища (вул. Покровська, пров. Разіна) на похилому березі Вільшанки. Площа поселення 15 га. Були досліджені рештки двох наземних жител… Ще одне поселення знаходиться в північній частині міста (вул. 1 Травня) на виступі лівого берега Вільшанки, обмеженого струмком. Поселення виявили на початку 2000-х років… Тоді ж відкрили трипільське та ранньо-скіфське поселення площею до 3 га на західній околиці райцентру на схилі плато лівого берега Вільшанки (урочище Дук, Жукові ставки). Знайдено чимало керамічних фігурок трипільців. Можливо, то були магічні амулети, або просто дитячі іграшки… У 2001 році на західній околиці Городища на одній з приток Вільшанки уперше на Черкащині було знайдено стоянку древніх кочівників – кіммерійців та скіфів, якій близько 2800 років. Знахідка спростовує твердження деяких дослідників, що кочівників у наших краях ніколи не було. Наші прапращури не знали слова «екологія», але, на відміну від сучасних горе-туристів, сміття та попіл від вогнищ зносили до окремих ям. Так турбувалися про природу і тих, що житимуть пізніше… У 2002 році біля лабораторії центральної районної лікарні були виявлені сліди культурного комплексу XVII ст – знайшли рештки житла і фрагменти хатнього начиння. Усе це вкотре засвідчило про колишнє існування на теренах сучасного Городища козацького містечка.

Результати роботи Олександра Назарова зацікавили провідних науковців. Нині в Молдовському археологічному журналі (а ця країна зараз випускає дуже якісні наукові часописи) готується до друку велика публікація про його роботу. Зокрема, розповідатиметься про Воронівський курган скіфського часу, досліджений у 2003 році. Археологічна Городищина унікальна ще й катакомбними похованнями. Це коли спочатку копалася глибока яма, а потім в сторону робилася поховальна камера. Із відомих на території усього Поросся чотирьох катакомб, три знайдені у Городищі та Хлистунівці.

– Існує хибна думка, що усе найцікавіше уже давно досліджене. Насправді сьогодні археологія перебуває у стадії розвитку, – продовжує Олександр Назаров. – Активно досліджується період Української революції 1917-1921 років та Другої світової війни. 1939-1945 років. На жаль, суспільний резонанс пробудив і появу великої кількості так званих «чорних копачів». Вони не мають нічого спільного з наукою. Озброївшись металошукачами нишпорять по лісах і полях у пошуках скарбів. Ці походеньки – неприховане і нахабне прагнення швидкої наживи. Жадобу підігрівають численні інтернет-аукціони, де торгують предметами старовини. Хочу наголосити, що дії «чорних копачів» є протиправними і підпадають під 297-му та 298 статті Кримінального кодексу України! До того ж, мрії про казкові скарби – це міф. Ніхто з «чорних копачів» серйозно не збагатився. А ось шкоду науці вони завдають колосальну! Адже перепроданий кудись артефакт випадає з місцевого археологічного контексту – і з мозаїки зникають важливі фрагменти. Із чисто людської точки зору подібні вчинки є глибоко аморальними, адже позбавляють земляків прадавньої історії. Відрадно, що активно використовуючи Інтернет-ресурси боротьбу з нелегальними шукачами скарбів веде СБУ. Тож краще не спокушати долю.

Володимир Чос

Газета «Нові доба»