Начальник уманського відділу ЖКГ розповів, чому місто досі неприбране

- Ми справді ще не прибрали всі магістральні вулиці міста від нанесення ґрунту після дощів та залишків протиожеледної суміші, - начальник відділу житлово-комунального господарства Віталій Харченко адекватно сприймає гостру критику на адресу комунальних служб, на яку не скупляться уманчани.

Такий стан справ пояснює не лише рекордною кількістю матеріалів, кинутих на боротьбу з ожеледицею минулої зими, а й непростою кадровою ситуацією, що склалася на відповідальному за прибирання підприємстві. Зараз чистоту на вулицях міста (крім прибудинкових територій) наводять три одиниці транспорту і семеро працівників, середній вік яких добігає шостого десятка.

- Молодші не погоджуються там працювати, попри щомісячний заробіток у 5-6 тисяч гривень, - додає Віталій Петрович. – Та й взагалі мешканцям міста така робота нецікава, доводиться слугуватися кадрами з навколишніх сіл.

Спецтехніка, при допомозі якої наводять в місті чистоту, теж «пенсійного» віку – наймолодша 1986 року випуску. «Нам хоча б дві комбіновані машини на базі автомобіля МАЗ та стільки ж одиниць прибирально-підмітальних механізмів», - мріють спеціалісти житлового господарства. А тепер нескладні арифметичні дії: вартість раніше вживаного МАЗу сягає 2,5 мільйона гривень, одного прибирального механізму, теж «беушного», - близько 600 тисяч в українській «валюті». Звідки взяти такі кошти, якщо річні видатки на благоустрій міста в цілому склали 12 мільйонів гривень.

«А гроші міського бюджету?» - здивовано підніме брову пересічний уманчанин, якому неприємно ходити неприбраними вулицями і дихати прибордюрним пилом. І наведе приклад інших міст, де недавно побував у гостях, а заодно й помилувався тамтешньою чистотою. Погляньмо й ми, поки що не на вулиці, а на бюджетні цифри  окремих населених пунктів, близьких до Умані за кількістю мешканців. Приміром, у Броварах (86 млн. жителів) у 2018 році на благоустрій запланували використати 58 мільйонів грн., у Мукачевому (82 тисячі) – 86 млн. грн., в Ізмаїлі (мешкає 84 тисячі людей) – 125 млн.грн., Кам’янець-Подільскому – 34 мільйони гривень, Дрогобичі – 22 мільйони. Ми з 12 мільйонами сором’язливо поглядаємо на містян, які вміють активно наповнювати доходну частину своїх бюджетів.

Можливо, настав час  і уманським платникам податків переглянути своє ставлення до наповнення міської казни? А, може, найманим працівникам пора вже відмовлятися від заробітків у конвертах? А підприємцям нарешті забезпечити легальну зайнятість населення? Якщо вони цього не зроблять добровільно, державні інспектори праці, котрі вже взялися за виконання своїх обов’язків в Умані, під час інспектування і виявлення фактів нелегальної праці будуть вимушені вдаватися до штрафів. Розмір їх  чималий, сягає за 100 тисяч гривень. «Ці кошти надходитимуть до місцевого бюджету, але краще хай він поповнюється завдяки сумлінній сплаті податків», вважають у міському управлінні фінансів.

За матеріалами загально-політичної газети «Рідна Умань»