Земля і рейдери: як пайовикам і аграріям убезпечити себе від «сірих» схем

Як відсутність ринку землі шкодить її власникам та орендарям?

Українське сільське господарство щорічно недоотримує близько 10 млрд грн через тіньові схеми обробітку земель, а також мільярди гривень інвестицій через заборону відчужувати землю. На Черкащині це явище теж досить поширене.

Сільгоспвиробники надають перевагу однорічним культурам зі швидким періодом окупності, побоюючись вкладати кошти у довгострокові проекти. Така ситуація суттєво обмежує розвиток насінництва, садівництва, виноградарства, органічного землеробства.

Одна з головних причин небажання агровиробників інвестувати кошти в довготривалі проекти – невпевненість інвесторів у збереженні орендованої землі протягом тривалого періоду.

Майже 80% скарг про рейдерські напади стосуються подвійної реєстрації договорів оренди, є багато випадків підроблених підписів, реєстрації договорів за неіснуючим рішенням суду, коли реєстратори не зверталися до Держгеокадастру для перевірки факту чи проводилася реєстрація договору на землю до 2013 року.  

Усі ці схеми, які роблять можливим рейдерство та призводять до втрат власників земель і сільгоспвиробників, є результатом дії мораторію на обіг сільськогосподарських земель.

Що є передумовами таких дій? Часто власники свідомо підписують договори оренди з декількома орендарями (фермерами чи компаніями), після чого між ними починаються конфлікти. Поширеними також є маніпуляції з боку державних реєстраторів, коли майнові права на землю чи ціле підприємство на когось переписується, після чого приїжджають силові групи та забирають землю чи майно.

Чому рейдерство стало таким поширеним? Передусім, це спричинено недосконалістю діючого законодавства та правоохоронної системи, які і використовують рейдери.

Вагомою причиною також є те, що власники с/г земель не бажають офіційно оформлювати орендні відносини, мінімальний строк яких законодавчо встановлений на 7 років. Офіційна оренда передбачає необхідність сплачувати податки як для орендаря, так і для власника землі. Поряд із невизначеністю ситуації з мораторієм на продаж земель, власники не зацікавлені обмежувати себе орендою на такий тривалий строк.

У громадян існує занепокоєння, що ринок може відкритися у будь-який момент, що поступово призводить до фактичного підвищення вартості землі та її оренди, але це не відображається на діючих договорах. Тож власники жодним чином не зацікавлені здавати землю на довгий період.

Після законодавчого встановлення мінімального строку оренди в 7 років, кількість офіційно зареєстрованих договорів оренди зменшилась. Відповідно до даних Мінюсту, кількість реєстрацій зменшилася з 150-200 тис. за квартал до початку 2015 до 35-40 тис. реєстрацій на квартал відразу після встановлення цієї норми. Короткострокові орендні відносини перейшли в інші цивільні договори, наприклад емфітевзис, або опинилися "в тіні".

Низька орендна плата також значною мірою зумовлена мораторієм на продаж землі. Однак у власників, переважна частина з яких – пенсіонери, зараз немає інших альтернатив, окрім здавати землю в оренду. У результаті, середня вартість оренди 1 гектару землі в Україні у 5 разів нижче, ніж в сусідніх Польщі чи Болгарії.   

Відсутність ринку з прозорими та визначеними правилами гри ставить усіх гравців ринку у невигідне становище. Власники не зацікавлені у довгостроковій оренді, орендарі змушені вдаватися до тіньових та "сірих" схем, через що ризикують стати жертвами рейдерства та переслідувань правоохоронною системою. У таких умовах права власників та орендарів не можуть бути захищені, а відповідно, не варто і розраховувати на прихід в сектор суттєвих інвестицій.

Що можна змінити, скасувавши мораторій?

По-перше, це дозволить прийти до ринкових цін на землю та оренду. У власників з’явиться впевненість у своїх перспективах, а отже вони будуть спокійніше ставитись до довгострокових відносин з орендарями.

По-друге, в орендарів з’явиться можливість з часом придбати землю у власність, а для них це означає готовність вкладати в розвиток свого господарства.

По-третє, ринок – це єдиний спосіб привабити зовнішніх інвесторів, які ніколи не прийдуть вкладати гроші в наші сірі схеми.

Тарас Висоцький, Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».