Де знаходився Черкаський замок?

1. Розташування:

Майже 150 років історики марно шукають залишки Черкаського замку, хоча вони увесь цей час знаходилися прямо перед очима.

Започаткував цю «традицію» видатний український історик та краєзнавець ХІХ століття Л.І. Похилевич, коли нарікав на те, що від Черкаського замку не залишилося і слідів [1].

Цю думку поділяли і наступні покоління дослідників.

Тому не варто дивуватися, що станом на сьогодні головний підсумок багаторічних пошуків залишається невтішним (далі – цитата): «місце знаходження Черкаського замку – досі нерозв’язана проблема» [2].

Вивчення архівних джерел ще більше заплутало питання, оскільки вже почалися розмови, що, можливо, існувало кілька замків у різних місцях [3], зокрема таких:

• Замкова гора [4];
• Пагорб Слави [5];
• Дзелень-гора [6];
• центр міста [7].

Проблема полягає в тому, що однозначно зупинитись на якомусь конкретному варіанті аргументів поки що бракує.

2. Конструкція:

У деяких стародавніх документах стверджується, що Черкаський замок був типово українським – з дерева, глини й соломи [3].

Черкаський замок (діорама в обласному краєзнавчому музеї)

Натомість за свідченнями авторитетного очевидця – османського мандрівника XVII століття Евлія Челебі, котрий побував у Черкасах у жовтні 1657 року, у місті Черкаси була мурована фортеця з тесаного каменю [3].

Як це не дивно, але праві обидва джерела: будь-який замок – це не одна, а кілька різноманітних споруд, оточених захисним муром.

От і на середньовічній карті 1613 року позначені будівлі різного типу (дерев’яні та кам’яні), що входили до складу Черкаського замку.

Панорама Черкаського замку з додатку до карти Радзивіла [8]

3. Сліди:

Намагаючись відшукати бодай якісь сліди Черкаського замку, історики чомусь вперто ігнорують архівні фотодокументи.

А вони можуть багато чого цікавого розповісти.

Ось одна з найстаріших фотографій міста Черкаси, яка датується 1888 роком.

На задньому плані фото, якраз на одному із можливих місць розташування Черкаського замку, видно старовинну будівлю черкаської тюрми.

Скажете, випадковий збіг?

А як щодо того загальновідомого факту, що раніше в якості тюрем часто використовували колишні замки?

Наведу кілька прикладів.

1. Лондонський Тауер – фортеця, що довгий час слугувала резиденцією англійських монархів. Одночасно – державна тюрма.

   

2. Бастилія – фортеця у Парижі та королівський замок. За сумісництвом – політична тюрма.

   

3. Петропавлівська фортеця в Санкт-Петербурзі – місце поховання російських царів від Петра I до Олександра III. Разом з тим, головна політична тюрма Росії.

   

Тоді чому у нас мало бути інакше?

Чому в Черкасах не могли пристосувати колишній замок для інших, більш актуальних у мирний час потреб, зокрема для утримання під вартою злочинців?

Але і це ще не все.

4. Помилка перекладу:

Міцні мури – це не єдине, що об’єднує замки та тюрми.  Ці, на перший погляд, різні речі називаються одним і тим самим словом.

Слово «тюрма» походить від латинського слова «turrim», що означає «замкова вежа». Те ж саме значення мають німецьке слово «turm» та англійське «tower». Нагадаю, що лондонський Тауер можна перекласти як «замок», а можна і як «тюрма».

Тому ці слова дуже легко переплутати.

Багато хто плутає і досі. Наведу наочний приклад. Ось винятково захисна споруда – бастіон Дорошенка Чигиринської фортеці.

Там просто технічно неможливо утримати бодай одного в’язня, адже споруда повністю відкрита з одного боку:

Тим не менш, сучасники називали цей бастіон Чигиринського замку «тюрмою Дорошенка» [9].

Зрозуміло, що кількасот років назад в слово «тюрма» вкладали зовсім інший зміст («замкова вежа Дорошенка»), ніж ми помилково припускаємо сьогодні («в’язниця Дорошенка»).

Отже, черкаська тюрма на архівному фото 1888 року – це і є залишки Черкаського замку.

Сьогодні ж від Черкаського замку вціліли хіба що старовинні підвали під рестораном «Чайка».

Вадим Мишаков, спеціально для сайту «Новини Черкас»

Використані джерела: