Топонімічна комісія запропонувала свій проєкт дерусифікації Золотоноші

0
5230

У міській раді завершила перший етап своєї роботи топонімічна комісія, до якої увійшли посадовці, місцеві історики та краєзнавці. Протягом двох місяців, після численних дискусій, досліджень та пошуків спільного вектору, нарешті оприлюднені перші результати, котрі винесено на розсуд громади.

у Золотоноші

У той час, коли ми щодня бачимо, як загарбник на окупованих територіях нищить усі топоніми, усі культурні згадки, пов’язані з Україною, змінює систему освіти, нищить бібліотеки, саме час раз і назавжди звільнитися від російського “надбання”, котре роками творило у нас комплекс “малоросів”. Звільнитися раз і назавжди. Тим більше, що Золотоноша має чимало справді видатних імен, котрі несправедливо обділені увагою, а Україна має ще більше таких імен в у всіх сферах та символів, особливо нових, що народилися в умовах нинішньої війни.

Ми розуміємо, що цей процес можливо й “неначасі”, адже в країні війна. З іншого боку, задля найбільшої ефективності поспішати не потрібно також. Після двох місяців роботи виходимо на другий етап – збір думок містян. З будь-яких джерел – соціальні мережі, електронне листування, особисте спілкування, Гаряча лінія. На основі також ваших думок буде ухвалене остаточне рішення для його винесення на громадські слухання.

Отже,

Запропоновані нові варіанти назв вулиць громади

Золотоніські персони:

Дмитра Проки (доброволець, учасник АТО, громадський активіст, розвідувальник, батько 3-х дітей. Загинув, обороняючи Запорізьку область, нагороджений Орденом “За Мужність” посмертно)

Юрія Мітулінського (видатний кібернетик, Заслужений машинобудівник)

Івана Дробного (поет, учитель, на його честь заснована міська літературно-мистецька премія)

Леоніда Мушкета (член Холодноярського повстанського комітету, розстріляний більшовиками)

Григорія Бондаря (світовий учений-біолог)

Матвія Донцова (видатний майстер станкового живопису)

Іллі Шульги (відомий кропивнянський художник, репресований)

Івана Черінька (український і туркменський маляр і педагог, заслужений діяч мистецтв)

Івана Падалки (графік, стиліст, художник та педагог доби Розстріляного відродження, розстріляний більшовиками)

Родини Лівицьких (Андрій Лівицький – золотоніський мировий суддя, згодом – правонаступник Симона Петлюри, донька, Наталія Лівицька-Холодна – відома українська письменниця в еміграції)

Чорних Запорожців (на честь цього підрозділу встановлено пам’ятник у сквері Неверовського. Вони здійснили в Золотоноші останній бій Першого зимового походу армії УНР проти більшовиків)

Петра Дяченка (командир Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна»)

Андрія Вовка (генерал-хорунжий армії УНР родом із Деньгів)

Євгена Мєшковського (генерал-хорунжий армії УНР родом із Богданів)

Ярослава Івануси

Любові Уланової (спортсменка, льотчиця, рекордсменка)

Василя Дрючила

Національні історичні персони та символи:

Захисників Маріуполя

Героїв Крут

Героїв України

Варшавська (на честь братньої допомоги Польщі під час війни)

Василя Стуса (знаковий український поет, дисидент, закатований у тюрмах срср)

В’ячеслава Чорновола (лідер Народного Руху України)

Михайла Вербицького (автор музики Державного Гімну України)

Павла Чубинського (автор тексту Державного Гімну України)

Січових Стрільців

Павла Скоропадського (Гетьман України часів національно-визвольних змагань 1918 року)

Байди Вишневецького (козацький ватажок, Староста Канівський і Черкаський)

Івана Мазепи (Гетьман Війська Запорізького)

Володимира Великого, або Князя Володимира

Миколи Міхновського (ідеолог українського самостійництва, перший представник українського націоналізму)

Володимира Великого

Ярослава Мудрого

Княгині Ольги

Бориса Грінченка( письменник, педагог, автор першого словника української мови)

Олени Пчілки (письменниця, мати поетеси Лесі Українки)

Євгена Чикаленка (меценат, видавець українських видань, спонсор видання українських підручників кінця 19 – поч. 20 ст., його коштом друкували свої книги В. Винниченко, М. Грушевський, Б. Грінченко)

Леся Курбаса (український режисер, актор, драматург, керівник театру “Березіль”. Репресований більшовиками)

Катерини Білокур (українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису)

Марії Примаченко (українська народна художниця в жанрі «наївного мистецтва», народна художниця України) За іншими довідниками – Приймаченко) – картини художниця підписувала Примаченко, у документах – в пенсійному посвідченні – Примаченко, свідоцтві про смерть – Примаченко. Сама Марія згадувала, що прізвище походить від слова «примак» (у селі так говорили)

Олександра Богомазова (український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва)

Леоніда Каденюка (перший космонавт Незалежної України)

Павла Поповича (перший український космонавт)

Зінаїди Тулуб (українська письменниця, жертва політичних репресій)

Марусі Чурай (українська народна співачка 17 століття)

Родини Симиренків (родина, яка подарувала Україні талановитих інженерів, промисловців-цукрозаводчиків, видатних учених-садівників, щедрих меценатів)

Павла Алеппського (мандрівник, активно подорожував Україною, залиши ґрунтовні праці про українські землі та звичаї)

Вікентія Хвойки (український археолог зі світовим ім’ям, відкрив Трипільську культури, осередки якої є на Черкащині)

Географічні назви:

Хвилівська

Деньгівська

Коробівська

Красногірська

Синьооківська

Гімназійна

Погідна, або Метеорологічна

Релігійні назви:

Вознесенська

Різдвяна

Водохрещенська

Покровська

Мироносицька (на честь історичної золотоніської Церкви Святих Жон Мироносиць). Інший варіант – варіант – Св. Жінок-Мироносиць. Пропонуємо перейменувати пров. I-й Благовіщенський, зважаючи на релігіний контекст.

Нейтральні назви:

Чорнобривцева

Калинова

Виноградна

Яблунева

Затишна

Список вулиць та провулків громади, пропонованих до перейменування

Золотоноша:

Вронського;

Гайдамаки (матрос, більшовик, учасник жовтневого перевороту 1917 року). Пропонуємо перейменувати на Гайдамацьку.

Юрія Гагаріна (перший космонавт, але в той же час – символ, ікона як і радянського союзу, так і “русского міра” в цілому)

Аркадія Гайдара (письменник, загинув біля ст. Ліпляве у 1941 році. У той же час – психічно нездоровий червоний командир, котрий виділявся особливою жорстокістю і під час придушення антибільшовицьких бунтів, і до своїх підлеглих)

Максима Горького (радянський письменник, ідеолог більшовизму, активний прихильник запровадження концтаборів ГУЛАГ)

Олександра Грибоєдова (російський письменник)

Федора Достоєвського (російський письменник)

Василя Жуковського (російський поет, учитель-наставник дітей російських імператорів)

Костянтина Заслонова (російський радянський партизан-залізничник)

Володимира Комарова (російський радянський льотчик-космонавт)

Олега Кошового (член організації “Молода гвардія”)

Івана Крилова (російський поет-байкар)

Ігоря Курчатова (фізик-ядерних, “батько радянської атомної бомби”)

Василя Кутузова (російський полководець 1812 року, символ імперії і “русского міра”). Пропонуємо перейменувати на Українську.

Михайла Лермонтова (російський поет)

Михайла Ломоносова (російський вчений)

Родіона Малиновського (радянський полководець). Пропонуємо перейменувати на Василя Ляскоронського

Дмитра Менделєєва (російський вчений)

Івана Мічуріна (російський радянський вчений)

Олександра Можайського (російський військовий діяч, контр-адмірал)

Павла Нахімова (російський адмірал, герой Кримської війни)

Олександра Невського (князь Новгородський, Псковський, канонізований РПЦ)

Молодогвардійська

Миколи Некрасова (російський поет)

Івана Павлова (російський вчений)

Василя Петрова (російський живописець)

Омеляна Пугачова (російський повстанець, один із символів “русского міра”)

Олександра Пушкіна (ікона “русского міра”). На цій вулиці розташована школа №6. Пропонуємо перейменувати на золотоніського поета Івана Дробного, котрий віддав 20 років свого життя для роботи у школі №6, що розташована на цій вулиці.

50-річчя перемоги. Пропонуємо перейменувати на вулицю Перемоги.

Степана Разіна (російський повстанець, один із символів “русского міра”)

Василя Суворова (російський полководець). Пропонуємо перейменувати на Григоровича-Барського (український архітектор, автор проекту Преображенської церкви (1767-1771)

Лева Толстого (російський письменник)

Серафима Тулікова (російський композитор)

Івана Тургенєва (російський письменник)

Федора Ушакова (російський флотоводець)

Костянтина Ціолковського (радянський вчений у галузі космічного ракетобудування)

Петра Чайковського (російський композитор із українським корінням). Пропонуємо винести на розсуд громади

Івана Черняховського (радянський полководець. Критикується за насильство підлеглих над цивільними людьми у Східній Прусії)

Антона Чехова (російський письменник)

Валерія Чкалова (радянський льотчик). Пропонуємо перейменувати на видатного українського конструктора Ігоря Сікорського, автора перших у світі гелікоптерів.

Любов Шевцової (учасниця “Молодої гвардії”)

Петра Шмідта (лівий революційний діяч 1905-1906 років)

Василя Шолохова (російський радянський письменник)

Уляни Громової (учасниця “Молодої гвардії”)

пров. Баумана (революціонер, діяч більшовицької партії). Пропонуємо перейменувати на провулок Парковий, за назвою прилеглої вулиці

пров. Ломоносова

пров. Ново-Червоний

пров. Піонерський. Пропонуємо перейменувати на провулок Гімназійний, адже саме він пролягає до цього навчального закладу

пров. Чкалова

пров. Суворова. Пропонуємо перейменувати на Африкана Балавенського (проектант більшості золотоніських будівель Золотоноші поч. XX століття)

пров. Червонопрапорний

Крупське: