У Черкасах відкрили меморіальну дошку народному артисту України Володимиру Ігнатенку

У Черкасах на житловому будинку по вулиці Хрещатик, 188 відкрили меморіальну дошку народному артисту України Володимиру Ігнатенку.

Вшанувати пам’ять людини, яка внесла особливий вклад у розвиток сценічного мистецтва на Черкащині і на три десятиліття стала одним з творчих лідерів акторського цеху Черкаського театру імені Тараса Шевченка, прийшли колеги театрали, родичі, друзі, представники влади. Дошку на будинку, де жив народний артист України, встановили на честь дев’яностоп’ятиріччя із дня його народження.

Із більш ніж піввікового часу творчої діяльності тридцять років (з 1965 р. по 1996 р.) Володимир Пимонович присвятив Черкаському театру, створивши понад 250 яскравих сценічних образів.

З вітальним словами на відкритті перед громадськістю виступили директор театру, заслужений діяч мистецтв України Володимир Осипов, сценічна партнерка Володимира Пимоновича, актриса театру, заслужена артистка України Лідія Попова, завідувачка літературною частиною театру, заслужена працівниця культури України Варвара Присяжненко. Перед присутніми також виступив син Володимира Пимоновича викладач Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Вадим Ігнатенко.

Це не перший пам'ятний знак на честь видатних черкащан, встановлений у центрі міста. Так, неподалік він нового вже є меморіальна дошка народному художнику України Данилу Нарбуту, народній артистці України Надії Поповій.

Довідка:

Ігнатенко Володимир Пимонович, народний артисти України з 1968 року, народився 16 січня 1920 року в с. Дімамерки, нині Гомельська область, Білорусь – помер 31 березня 2007 року.

Ігнатенко В.П. розпочав трудову діяльність в 1943 році актором Ніжинського пересувного театру, потім в 1955 році був переведений в Чернігівський обласний музично-драматичний театр їм. Т.Г.Шевченка.

З 1965 року працює актором в Черкаському обласному українському музично-драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка. За час роботи в театрах Ігнатенко створив біля 250 сценічних образів. Серед них багато історичних: Карбишев/"Коли мертві оживають" І.Рачади/, Шевченко /"Тарас Шевченко" А.Малишка/, адмірал Макаров/"Порт-Артур" О.Степанова, І.Попова/, Карась /"Запорожець за Дунаєм" С.Гулака-Артемовського/, Едоардо /"Емілія Галотті" Г.Лессінга/, Сушкін /"Золоті вогнища" І.Штока/, Сердюк /"Відриття" Ю.Щербака/, Іван /"Безталанна" І.Тобілевича/, Сагадєєв /"Тринадцятий голова" А.Абдуліна/, Гнат Кривич /"Сіль" О.Петрашкевича, Креон /"Медея" Ж.Ануя/, Степан /"Крик журавля" A.Жука, О.Дударєва/, Ангел /"Дикий ангел" О.Коломійця/ та інші.

В Черкаському театрі він займав місце провідного актора соціально-героїчного плану. Творчий діапазон актора Ігнатенко досить високий – від героїчних, трагедійних до гострохарактерних рис комедійних ролей. Творча індивідуальність його, як актора поєднує високу професійність відданість театру, наявність постійного пошуку, глибокий зв’язок з життям. Тому створені актором образи відзначаються правдивістю, людяністю, громадською позицією митця.

За 30 років роботи в черкаському театрі і високі творчі успіхи він неодноразово нагороджувався Почесними грамотами Міністерства культури УРСР. За визначні досягнення в галузі театрального мистецтва в 1968 році Ігнатенко В.П. присвоєно почесне звання "Народний артист Української PCP", а в І97І році він був нагороджений орденом "Трудового Червоного Прапора"

Ігнатенко В.П. брав активну участь у громадському житті театру і міста. Активно допомагав сільській художній самодіяльності. На громадських засадах керував самодіяльним народним театром колгоспу "Маяк" села Худяки.