Олександр Бука: «До сьогодні не маю на руках документів, які б засвідчували, що я реабілітований»

23 січня спливає рік після того, як Черкасами прокотилася хвиля кривавих розправ міліціонерів над городянами. Наше місто стало другим після Києва за кількістю затриманих городян. Десятки побитих та покалічених майданівців досі заліковують травми, завдані тоді правоохоронцями, однак досі ні прокуратура області, ні міліція не виявила, хто ж зі стражів закону тоді так натхненно знущався і принижував черкащан. Чому не знайдено винних, ідеться у матеріалі «Вечірки».

- Ситуацію, яка відбулася рік тому, потрібно розглядати з позицій двох сторін – і постраждалої, і тих, кого ми вважаємо винними, каже затриманий після штурму ОДА 23 січня 2014 року Олександр Бука.

Не хотілося б, аби постраждали невинні, у тому числі зі сторони міліції і прокуратури. Але потрібно захистити тих, хто не брав участі в штурмі, але були затримані. Інша сторона конфлікту – міліція. Їхній захисний фактор – те, що їх теж побили. Це робила молодь, яка своїми діями розлютила правоохоронців і вони вже затримували всіх, хто попадався під руку. Найбільш незадоволеними ми всі залишились поведінкою працівників Соснівського райвідділу міліції, які застосовували силу, а отже перевищували повноваження, б’ючи і залякуючи затриманих. У СІЗО до нас віднеслися з порозумінням, адміністрація нас підтримувала, проблем не було, і нарікань до них я не маю.

Якщо говорити про покриття витрат, то мені компенсували лише їх третю частину, зважаючи на розбитий планшет та навушники. Фізично я не дуже постраждав, мав лише гематоми на ногах. Але в інших затриманих були й серйозніші травми – в камері СІЗО зі мною сидів 54-річний чоловік зі зламаним ребром та ногою.

Існує ще одна серйозна проблема – до сьогодні не маю на руках документів, які б засвідчували, що я реабілітований і до мене немає претензій, а отже у певних служб до мене можуть виникнути запитання та й оформлення, наприклад, закордонного паспорта, може викликати проблеми.