Олексанр Пацьора: Бійці тримаються завдяки волонтерам

Керівники нашої держави тільки на камери говорять про підтримку наших солдат. Я, волонтер золотоніського координаційного комітету сприяння обороны України останнім часом постійно вожу допомогу на передову та спілкуюсь з солдатами. Наші бійці говорять, що допомоги від міноборони отримують мінімум, а остання поставка продуктів від держави була перед новим роком. Хлопці не голодні та одягнуті тільки завдяки волонтерам.

До нашого комітету постійно звертаються бійці Золотоніського району та Золотоноші. Як приголомшливий приклад: солдат Білоцерківської ЗРП шукає на зенітно-ракетний комплекс акумулятори, вартість одного складає 5000 грн., а таких треба два. Так, один комплект акумуляторів у хлопців є, але щоб завести всі машини, їх потрібно постійно тягати по машинах. Зрозуміло, що звертатися з цим питанням до командування сенсу немає. Більше того, всі бійці в один голос заявляють, що тримаються виключно завдяки волонтерам.

Дуже приємно, коли зовсім незнайомі люди в інших містах, розуміючи важливість нашої справи, допомагають без вагань. В останній поїздці, коли ми гнали черговий відремонтований силами нашого Комітету УАЗ в місто Щастя, з’явилася необхідність в містечку Чугуєві що на Харківщині, відремонтувати колесо через жахливе покриття дороги. До нас підійшов чоловік Саша з запитанням чим може допомогти. Коли він дізнався про нашу проблему та ціль поїздки, то відразу зателефонував товаришу фермеру Золотарьову з с. Коробочкіно і питання було вирішене. Нам потрібно було лише по дорозі в село забрати колесо.

Після таких випадків мене ще більше переповнює гордість, що ми українці і нас не здолати коли ми разом. Я впевнений, що ми разом переможемо тих, хто хоче поставити нашу країну на коліна. Бо ми сильний вільний та працьовитий народ. Майдан Свободи об’єднав нас та показав хто є хто насправді. Але в цій же поїздці стався інший випадок, який став повною протилежністю першому. Він був пов’язаний з правоохоронцями, вчинки яких вже давно вийшли за рамки розуміння.

Виявляється, вони як і раніше беруть хабарі та заганяють людей в безвихідне положення. Я в цьому переконався, коли ми поверталися з передової м.Щастя, везли на золотоніську ярмарку «трофеї» з АТО, щоб показати людям від чого гинуть наші земляки та чим обороняють нас наші солдати. Везли осколки з «Градів», гільзи з танкових снарядів та інші експонати. Я розумію військових, які стоять на блокпосту при виїзді з Харкова, що перевіряли автомобіль майже годину. Але працівники ДАІ, зокрема Семанченко Євген Володимирович, зупинив наш автомобіль за те, що я не зупинився перед знаком STOP.

Пишучи протокол інші ДАІвці, зважаючи на мій втомлений стан, запитали чи не вживав я алкоголь. Більше того, мені запропонували скористатися прибором для визначення мого стану. Причому тестер вже був не запакований, що відразо викликало підозру. Логічно, розуміючи наскільки довга дорога мене чекає за кермом, ще на вечері в Щасті я відмовився від алкоголю. Тому позитивний тест став для мене щонайменше дивним. Далі більше. Незважаючи на те, що ми волонтери, мене змусили віддати їм 500 грн., загрожуючи протримати нас до ранку. Дуже прикро, що такі люди стоять на стражі порядку на дорогах. Я впевнений що ми здолаємо цю систему корупції спільними силами, бо правда на боці народу. Звертайте увагу на людей навколо себе, на їхні вчинки. Сприяйте тому, щоб вони не порушували спокій та мир серед населення, допомагайте родинам, чоловіки яких воюють за нашу державу. Бо їм зараз як нікому потрібна підтримка своїх друзів та односельців.

Золотоноша