Депутат Ткаченко: «ПСЕР-2015 – «розпорошуваність» чи об’єктивна необхідність працювати для свого округу?»

Депутат Черкаської міської ради – про відкритий лист міського голови стосовно ПСЕР-2015 - та звинувачення депутатського корпусу у «відсутності пріоритетності і розпорошуваності ресурсів».

- Міський голова, звичайно, мислить глобально, вбачаючи необхідність подальшого розвитку міста, підкріпленого Планом соціально-економічного розвитку на 2015 рік, у таких напрямках, як стимулювання енергоефективності або реконструкція доріг, - переконаний Сергій Ткаченко. - Можливо, міському голові і не потрібно знати, що десь по вулиці Гагаріна, немає світлофора – і тому там постійно трапляються аварії… Це – справа депутата цього округу, який отримує звернення сотень мешканців вплинути на цю ситуацію. І його справа – внести можливість вирішення цієї проблеми як пропозицію до ПСЕР – якщо він готовий дійсно докладати зусиль для вирішення проблем округу і його мешканців. Ті проблеми, які депутат може вирішити власним коштом – я вважаю, він має вирішувати. Якщо терміново потрібно купити меблі для дитсадка, поставити поручні біля під’їздів, поремонтувати сходи на спуску на Митницю, або встановити пандуси, – я ні в кого нічого не просив, просто брав і робив. Але я не можу встановити прибудинкове освітлення у всіх дворах округу, або встановити спортивні майданчики, про які просять люди, бо не кожен може виділити для дитини, досить пристойні на сьогодні, кошти на спортзал. Протягом 2010-2013 років, через ПСЕР, мені вдалося отримати можливість встановити один-єдиний дитячий майданчик. Наразі вніс пропозицію поставити їх 5 – оскільки постійно чую про те, що молодь вправляється у силі не у спортзалах, а у підворотнях. І люди мого округу, і я також хотів би, аби молодь росла здоровою і мала можливість займатись спортом на свіжому повітрі. Чи є у цьому щось схоже на спроби «дерибану», який закидають депутатському корпусу? Про кого має турбуватися депутат,як не про людей?.. І навіщо тоді взагалі людям їх обирати?

Звичайно, я можу говорити лише на прикладі мого округу – а це велика частина Митниці – проте переконаний: поки наше місто стане взірцем енергоефективності, люди не повинні думати, як їм не потрапити під машину на людному переході, де немає світлофора, або як їм не поламати ноги, повертаючись додому пізно увечері через неосвітлені двори будинків.