Несподіваний поворот долі

Все-таки тварини і справді відчувають людину, її настрій та її думки. Вони агресивно реагують на негатив, розуміють доброту і турботу. Це неможливо пояснити, але що є, то є, і цього не заперечити. З тваринами може працювати виключно добра, щира людина, інакше і бути не може. Бо нещирість одразу ж буде викрита...

Єгер приписного мисливського господарства «Володимирівська дача» Юрій Миколайович Пугач вже 10 років працює у лісництві і жодного разу про це не пошкодував. Однак свого часу йому довелося змінити місце роботи і розпочати писати нову сторінку у книзі свого життя.

Працюючи на м'ясокомбінаті у Балаклеї, Юрій Миколайович і не думав нічого змінювати. Однак не склалося, після скорочення на підприємстві довелося шукати іншу роботу. У Володимирівському лісництві саме була вакансія єгеря. Не розгубився, вирішив спробувати підкорити нову для себе справу. Ось так, крок за кроком, і зумів стати справжнім професіоналом.

Звісно, було непросто і допомагали інші колеги, досвідченіші, зокрема лісничий Борис Яценко, помічник лісничого Степан Гончаренко. Тож завдяки терпінню та самовдосконаленню Юрій Пугач вже не один рік турбується про лісових мешканців, доглядає диких тварин, які захворіли, підгодовує їх, адже особливо у зимову пору їм надзвичайно важко добути собі їжу під шаром снігу. Для цього у лісництві завчасно заготовляють корми, зокрема кукурудзу, роблять віники. А в спеціально облаштованому вольєрі утримуються 11 свиней, яких потім разом із приплодом випускають на волю. А в самому лісі живуть косулі, один олень, зайці, звісно, дикі кабани та інші тварини...

Ось так несподіваний поворот долі став новою професійною стежиною Юрія Пугача. А він про це жодної миті не пошкодував. Адже про що тут можна шкодувати? Бо життя складається так, як потрібно, аби почуватися людині щасливою. Він має цікаву роботу, яка приносить задоволення та дружну родину, люблячу дружину, двох дорослих синів, маленьку онучку. Серед захоплень - риболовля та полювання за умови, якщо є вільний час. А взагалі намагається побільше часу проводити із рідними, адже ніщо не замінить тепла родинного вогнища та спілкування з рідними людьми.

Тетяна Бантиш, газета "Смілянські обрії"