Як зберегти "Холодний Яр"

Чому влада і громада не дійдуть згоди щодо створення Національного природного парку у святому для українців краї. Ідея створення в урочищі Холодний Яр на Черкащині національного природного парку витає в повітрі давно і навіть набула широкого суспільного резонансу. Однак зацікавлені сторони ніяк не можуть дійти згоди ні щодо доцільності створення парку, ні стосовно його меж.

Тут чути подих століть.

Аргументів «за» — більш ніж досить. Тут тісно переплелися пам’ятки історії й природи. За твердженням науковців, в урочищі збереглися сліди всіх археологічних культур, починаючи із трипільської. У тутешніх лісах знайшли залишки кількох городищ, оточених високими земляними валами, а також руїни давніх церков і печер.

Урочище Холодний Яр пов’язане з визвольною війною 1648—1654 років, з іменем Богдана Хмельницького. Його жителі були найактивнішими учасниками воєнних змагань під проводом гетьмана.

У XVIII столітті холодноярські ліси стали місцем консолідації повсталих проти польських магнатів. Тут почалося народне повстання — Коліївщина, яке очолив запорозький козак Максим Залізняк. Воно поширилося на Київщину, Брацлавщину, Волинь, Полісся, Галичину. На цих землях зароджувалися елементи козацького адміністративного устрою.

Героїчні події найшли відображення і в пам’ятках природи — є дуб Максима Залізняка віком понад 1000 років, обхватом близько 9 метрів.

Вражає величезний природний потенціал урочища. Із центральної найбільш збереженої частини лісового масиву площею майже 550 гектарів бере початок система розгалужених балок, центр яких сам яр — глибока, всуціль покрита великими деревами балка із крутими схилами. Нині ліси Холодного Яру репрезентують лісові біогеоценози напівприродного та природного походження.

Як розповіли в департаменті екології та природних ресурсів облдержадміністрації, попередні обстеження науковців показали, що в межах проектованого природного парку існує 467 видів судинних рослин. Найповніше представлений флористичний комплекс східноєвропейських свіжих широколистяних лісів. На менших площах — водний, прибережно-водний, лісо-болотний, лучно-болотний та лучно-степовий флористичні комплекси. Природні умови Холодного Яру сприятливі для грибів, їх виявлено 215 видів.

Тут водиться чимало хижих звірів. Сім видів тварин занесено до Червоної книги України. Можна зустріти європейську козулю та плямистого оленя. Зареєстровано 140 видів птахів, з них 11 — червонокнижні.

Хто проти?

Науковці наголошують, що зберегти історико-культурний та природний потенціали Холодного Яру можливо шляхом створення національного природного парку. Здавалося б, питання настільки зрозуміле, що сумніватися в доцільності такого кроку не доводиться. Та перш ніж Мінекології почне розробляти проект парку, потрібно одержати погодження всіх власників і користувачів цієї території. А такого погодження немає.

Громади прилеглих сіл не підтримали ідею. Та й депутати Кам’янської райради проголосували проти, а на сесії облради не було схвалено звернення депутатів до Міністерства екології та природних ресурсів щодо створення такого парку. Проти виступили і мисливські організації, яким надано в користування угіддя в лісництвах, розташованих на цій території, бо полювання в національних природних парках заборонено.

Робота на віки

Тим часом депутати облради вирішили на місці вивчити можливості створення національного природного парку. Окрім них, в обговоренні проблеми взяли участь лісівники, науковці, активісти. Свою думку висловила і голова облради Валентина Коваленко: створення такого парку вкрай потрібне. Це робота на віки. Але якщо та чи інша громада проти, потрібен час, щоб переконати людей. Насправді його створення вигідне всім, тому слід активізувати роз’яснювальну роботу.

Цікавою видається й пропозиція начальника обласного управління лісового й мисливського господарства Олександра Дзюбенка.

Лісівники пропонують відвести для парку поки що меншу територію, ніж хочуть науковці та активісти. Зокрема, на землях лісогосподарського призначення лише Креселецького лісництва, в межах комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Холодний Яр». У такому разі буде збережене та повноцінно працюватиме державне підприємство «Кам’янське лісове господарство», безболісно може бути вирішене питання щодо частини мисливських угідь, якими користується Чигиринське районне добровільне товариство мисливців та рибалок.

Науковець Микола Чорний, який палко підтримує ідею створення парку, зауважив, що Черкащина — абсолютний аутсайдер зі створення заповідних територій. У Європі таких 15%, в Україні — 6,8%, а на Черкащині — тільки 3%. Він також наголосив, що не треба плутати заповідник із національним природним парком. Інформація про те, що після створення парку люди не зможуть збирати там гриби і ягоди, неправдива. Природний заповідник — це закрита територія, а національний природний парк передбачає максимальне надання послуг для людей, які приїхали сюди відпочити. А щоб відвідувачі приїжджали у Холодний Яр, потрібно максимально зберегти природу цієї місцевості.

До того ж територія Холодного Яру дасть змогу значно розширити кількість видів рекреаційних занять, зокрема пізнавальний відпочинок. А це сприятиме створенню робочих місць, активізації роботи закладів культурно-побутового обслуговування, торгівлі й транспорту, отже збільшенню економічного потенціалу регіону. Слід очікувати також соціальну ефективність заходів, яка проявиться у зростанні культурного рівня населення і патріотизму, зміцненні здоров’я громадян тощо.

До чергової сесії депутати готують нове звернення до Мінекології щодо підтримки створення національного природного парку «Холодний Яр». У новому документі врахують і побажання лісівників, які рекомендують затвердити цей парк на території 3,5 тисячі гектарів, а не 8,5 тисячі, як раніше пропонували активісти.

Насамкінець. Кожен, хто хоч раз бував у Холодному Яру, відчував вплив чудодійної сили, яка наповнює душу людини чимось світлим і радісним. Позитивну енергетику цих місць одні науковці приписують вулкану, який діяв тут два мільйони років тому, інші — метеориту, що, зіштовхнувшись із Землею, утворив Холодноярську западину. Хай там як, зрозуміло одне: перлину природи потрібно зберегти для наступних поколінь.