Солдатам із Канівщини сниться мирне небо... й рибалка

У №027-028 від 1 квітня ц.р. "Дніпрова Зірка" відкрила рубрику "Вісті з фронту", в якій розпочала друкувати новини від канівців, мобілізованих до лав Української Армії, які перебувають на навчанні, перепідготовці чи в зоні проведення АТО. За допомогою мобільного зв'язку військові повідомляють кореспондентам "Дніпрової Зірки" про свої бойові будні, побут, про те, як вони проводять вільний час. Продовжуючи рубрику, пропонуємо вашій увазі черговий випуск новин від наших земляків, воїнів АТО.

25-річний Юрій Гришин, сапер 54-ї окремої механізованої бригади, випускник Канівської школи-інтернату пішов до війська добровольцем. Мобілізований 29 січня ц.р., пройшов навчання на Яворівському полігоні, був розподілений до 54-ї механізованої бригади. Наразі Юрій знаходиться в зоні АТО в Донецькій області. Разом із іншими солдатами частини Юрій виконує бойові завдання на лінії фронту - розставляє світло-шумові гранати, сигнальні ракети, розміновує територію, чергує на контрольно-пропускному пункті. Розповідає, що багато роботи солдатам доводиться виконувати вручну: самотужки викопувати бліндажі, звалювати дерева для спорудження блок-постів. Бійці вдячні волонтерам, які забезпечують їх на лінії фронту харчами, одягом і медикаментами. Юрій Гришин повідомив, що настрій у нього та його бойових товаришів бойовий. Вільного часу хлопцям вистачає для того, щоб привести себе до порядку - попрати речі, вимитись і поспати. Іноді з'являється вільна хвилина, яку бійці використовують для читання.

«Сни на фронті мирні сняться, - розповідає Юрій, - ось кілька днів тому мені наснилося мирне небо». На повернення Юрія з війська чекає дівчина у м. Кам’янець-Подільський, з якою він познайомився, коли проходив навчання на Яворівському полігоні. Тетяна приїхала провідати батька, який також проходив тут навчання. Молоді люди сподобались одне одному й продовжили спілкування у соцмережах та по телефону. Найближчу відпустку Юрій планує провести у Кам’янці, куди його запросила дівчина.

Олександр Маковійчук до мобілізації працював водієм на ПрАТ "Миронівська птахофабрика". Пройшов навчання й був розподілений до 1-ї танкової бригади. Зараз Олександр знаходиться у смт. Гончарівське Чернігівської області у розташуванні частини. Разом із ним проходить службу його кум канівець Олександр Скляренко. Обидва Олександри - водії тягачів для транспортування танків. Наразі солдати очікують на відправку в зону АТО, тимчасом готують техніку. Вдома на Олександра чекає дружина Лідія та донька Валерія.

Сергій Горовий, житель с. Грищинці, був мобілізований 28 січня ц.р. До мобілізації Сергій працював на Канівському сирзаводі. У війську Сергій Горовий отримав спеціальність розвідника. Він розповів, що наразі він знаходиться на полігоні поблизу м. Переяслав-Хмельницький, де разом із побратимами готується до відправки в зону АТО. Умовами проживання і харчуванням Сергій задоволений. Нещодавно боєць повернувся з відпустки, яку провів вдома з дружиною і синами.

- На Канівщині, на щастя, не відчувається подих війни, - говорить Сергій. - Мені б хотілося, аби люди, які живуть тут у мирі, ставилися із повагою до військових, а особливо до тих, хто на сході захищає їх мирне життя.

Ігор Бондаренко, боєць 14-ї механізованої бригади також був мобілізований у січні 2015 року. Удома в селі Кононча на нього чекає дружина. Ігор пройшов навчання на Яворівському полігоні на Львівщині, по закінченні навчання був розподілений до 14-ї механізованої бригади. Зараз боєць знаходиться в Дніпропетровській області. Ігор розповів, що у військовій частині він знайшов нових дру-зів. На харчування не скаржиться і дякує волонтерам за те, що допомагають, регулярно передаючи на фронт продукти харчування, одяг, медикаменти й інші необхідні в польових умовах речі. Він говорить, що без волонтерської допомоги нашим солдатам було б сутужно. Ігореві вже довелося брати участь у військових операціях. На питання, чого найбільше не вистачає, солдат відповідає, що найбільше сумує за рідними, хоча й спілкується з ними щодня за допомогою мобільного зв'язку. А ще наші бійці відчувають брак інформації, оскільки в зоні АТО не працюють ні українські телеканали, ні українське радіо. Ігор розповів, що йому часто сниться рибалка, адже він дуже любить рибалити. Солдат передає, що він і його бойові побратими мають міцний дух і націлені на перемогу.

Юрій Жук, житель села Потапці, був мобілізований 27 грудня 2014 року. До мобілізації він працював трактористом в одній із філій ТОВ "НВФ "Урожай" в Київській області. У війську він став водієм вантажного автомобіля. Зараз Юрій у військовій частині очікує на прибуття нової техніки, з якою він разом із побратимами відправиться в зону проведення АТО.

Канівець Євген Степаненко до мобілізації працював водієм у "Канівавтотрансі". Він пройшов військові навчання й отримав спеціальність водія-механіка. Зараз військова частина, в якій служить Євген, знаходиться в Сумах, а вдома у Каневі на бійця чекає дружина Леся та 4-річна донечка. Як і інші бійці, на харчування й умови Євген не нарікає, єдине, від чого б не відмовився боєць, це літня форма, бо в зимовій, яку видали йому після мобілізації, вже доволі спекотно. Також солдату бракує спілкування з друзями, які лишилися в Каневі. Євген розповів, що у вільний час він читає книжки. Наразі він читає книгу Івана Патриляка "Перемога або смерть", присвячену бійцям українського визвольного руху 1939-1960 років. Як і бійці УПА, Євген не втрачає бойового настрою і вірить у перемогу.

Канівець Юрій Кулаков був мобілізований у січні ц.р. Після навчання Юрій потрапив до 55-ї окремої артилерійської бригади. Свого часу Юрій закінчив Канівське училище культури, він грає на духових музичних інструментах. Боєць розповів, що коли в частині дізналися про його спеціальність, то направили до військового оркестру. Музиканти підготували новий репертуар, з яким вже виступали в Мелітополі на фестивалі "Таврійські сурми" й на випускному вечері у військовому ліцеї. Юрій повідомив, що в його частині не вистачає музикантів, і на його прохання відправити його разом із іншими солдатами в зону АТО йому відповідають відмовою. Солдати, які грають в оркестрі, також мають військові спеціальності й готові нести службу на рівні із іншими вояками, але поки що керівництво не поспішає відправляти музикантів у зону АТО, обіцяючи хлопцям влаштувати концерти для наших військових ближче до зони бойових дій. Юрій повідомляє, що годують в частині добре, а от із одягом ситуація складніша. Нещодавно Юрій придбав за власні гроші літню форму. Попри все, солдати знаходяться в режимі очікування й готові в будь-який момент за наказом командування відправитись у зону проведення АТО. Їх моральний дух на високому рівні, хлопці запевняють, що перемога обов'язково буде за нами.

Підготувала Марія Гламаздіна, газета «Дніпрова Зірка»