«Якого кольору українська народна пісня»

Днями в селі Танське, літнього, теплого вечора відбувся захід, присвячений 25-річчя створення та майже 10-річчя присвоєння звання «Народний» Танському хоровому колективу Танського сільського Будинку культури.

На святковий концерт прийшли жителі та учасники художньої самодіяльності села Танське, а також шанувальники-колеги з навколишніх сіл: фольклорний колектив «Дзвін» Косенівського сільського Будинку культури, жіночий та чоловічий вокальні колективи Старобабанівського сільського Будинку культури, працівники закладів культури Доброводівського сільського Будинку культури. Кращі майстри декоративно-прикладного мистецтва села Танського розмістили свої роботи біля сцени: Світлана Афанасіївна Галяс, Роман Степанович Кривенький та його донька Юлія Романівна.

З району з’їхалось також багато гостей, які з радістю вітали колектив квітами, подарунками, солодощами. Начальник відділу культури Світлана Починок, привітала колектив та вручила грамоту відділу культури з нагоди ювілею, начальник відділу освіти Олена Мельничук звернулась з вітальним словом до односельців, на час створення хору вона була директором школи та завжди допомагала колективу.

Не оминув такої події Степан Петрович Буряк, який був на той час начальником відділу культури. У своєму виступі Степан Петрович заглянув в історію, коли хор отримував почесне звання «народний», розповів з якими труднощами доводилось стикатись, але як раділа його душа, коли хор став найпопулярнішим в районі та за його межами. Він став відтворювачем народних обрядів, притаманних нашій місцевості. Колектив запрошували на всі події району, навіть у жіночу колонію їздили вітати в’язнів зі святами.

«Декілька років поспіль я теж була учасником даного колективу і напевне знаю, що учасники хорового колективу є талановитими, чуйними, доброзичливими людьми, адже всі живуть, як одна сім'я. У своєму зверненні я щиро подякувала їм, адже після знайомства з ними в моєму серці кордонів між моїм рідним селом Доброводи та селом Танське не стало. Пам'ятаю, як разом їздили з Марією Сергіївною, вибирати сценічне вбрання, яке тоді від щирого серця подарував екс-голова райдержадміністрації Петро Давидович Григоренко. І як шкода, що на концерт через хворобу не зміг прийти колишній керівник хорового колективу Іван Васильович Бондаренко, зусиллями та таланту якого, рівень майстерності виконання значно зріс, збагатився творчий репертуар. Я побажала рідному колективу голосних оплесків від шанувальників, щоб співали, процвітали та були здорові! Адже шануючи українську народну пісню, вони показують гідний приклад для підростаючого покоління», – розповіла головний спеціаліст відділу культури Уманської райдержадміністрації Оксана Коханська.

Час зараз важкий для України, а пісня підіймає дух народу. Не дивно, що під час концерту звучало багато патріотичних пісень, адже всі учасники колективу ще й допомагають волонтерською діяльністю нашим бійцям. Патріотичні пісні підтримують наш бойовий дух, інші – народні – душевні, вони підтримують морально. Пісня – душа і пам’ять нашого народу. Тож ми всі вклоняємося вам за те, що так талановито несете її в люди.

Роботи Романа Степановича Кривенького та його доньки Юлії РоманівниРоботи Романа Степановича Кривенького та його доньки Юлії Романівни