Канівчанин на власному подвір'ї знайшов поховання часів Київської Русі

5 червня у Канівському міському відділі міліції відбулася незвичайна подія. Старший слідчий Ольга Божко передала працівникам Канівського історичного музею рештки прикрас невідомої жінки, яка жила в наших краях близько 1000 років тому.

20 квітня цього року до відділення міліції надійшов дзвінок. Житель Канева, який побажав залишитись невідомим, копав на своєму подвір'ї по вул. 1 травня траншею для водогону й натрапив на кістки людини. Чоловік одразу ж викликав міліціонерів. На місце події прибули старший слідчий, підполковник міліції Ольга Божко експерт-криміналіст Олег Синельник і дільничний інспектор міліції. На дні півтораметрової траншеї правоохоронці виявили кістяк людини. Експерт встановив, що це поховання, якому більше 50 років, пише канівська газета «Дніпрова Зірка».

– Зазвичай у таких випадках, коли експерт визначає, що знайденим людським решткам більше 50 років, розслідування припиняється, – розповідає Ольга Божко. – Так мало бути і в цьому випадку, але поруч із знайденим скелетом ми помітили предмети, схожі на намистини й рештки металевих кілець, схожі на сережки. На одній з намистин я побачила викарбуваний знак сонця, і це наштовхнуло мене на думку, що цьому похованню декілька сотень років. Крім того, я звернула увагу на те, що руки скелета не складені на грудях, а лежать вздовж тіла, що підтверджувало мої здогадки про давність поховання. У такому положення тіла померлих ховали ще в дохристиянські часи.

Ольгу Божко зацікавила ця справа, й вона вирішила з'ясувати, скільки ж років пролежало це тіло в землі й чи мають якусь історичну й археологічну цін-ність знайдені біля нього рештки прикрас. Для цього намистини й сережки слідчий відправила на мистецтвознавчу експертизу до обласного центру. Через деякий час результати експертизи були готові. Експерт науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Ігор Солодовніков встановив, що знайдені на канівському подвір'ї прикраси належать до Х-ХІ століття. Тобто жінка, рештки якої знайшли на півтораметровій глибині звичайного канівського подвір'я, жила, померла і була похована тут у дохристиянські часи Київської Русі. Ймовірно вона належала до племені полян, які заселяли в ті часи територію Подніпров'я. Жінка була середнього віку і статків, оскільки бідних людей в ті часи не ховали в прикрасах, передаючи їх іншим членам родини.

Шість намистин червоного кольору діаметром 8 мм, знайдені разом із рештками полянки, виготовлені з сердоліку методом гранування, шліфування та полірування. Ще три предмети циліндричної форми також виявились фрагментами нашийної прикраси. Один з них оздоблений трьома орнаментами у вигляді сонця та півкола. Символ сонця, або коловорот слов'янський був розповсюджений у дохристиянські часи, коли наші предки вірували в богів, що втілювали природу.

П'ять металічних кілець діаметром від 15 до18 мм, які спочатку були визначені як сережки, виявились скроневими кільцями, що також слугували нашим предкам за прикраси. Деякі з них, за висновками експерта, виготовлені із срібла шляхом кування металу.

Також експерт визначив, що знайдені прикраси є об'єктами матеріальної й духовної культури та мають художнє, історичне, етнографічне, наукове й музейне значення, а відтак підлягають збереженню, відтворенню та охороні. Усі знайдені предмети після експертизи були передані до Канівського краєзнавчого музею.

Директор Канівського історичного музею Ольга Ісаєва говорить, що передані речі є великою цінністю для музею й будуть зберігатися в його фондах разом із іншими експонатами. На жаль, побачити їх в експозиції музею можна буде не скоро, оскільки предмети повинні пройти додаткову експертизу. Крім того, аби демонструвати знахідку відвідувачам, в музеї необхідно встановити спеціальні вітрини із сигналізацією, як того вимагають музейні інструкції, на що музейники поки-що не мають необхідних коштів. Цілком імовірно, що в майбутньому всі умовності буде виконано й ці та інші експонати музею, виготовлені із цінних металів, будуть виставлені в експозиції історичного музею.