У Жашкові громада цукрового заводу обізвала самооборонівців анархістами

Робітники цукрового заводу встали на захист голови районної ради Кльоца М.Г., якого самооборонівці намагалися силоміць «люструвати». Члени однієї громадської організації («Громада цукрового заводу») виступили із зверненням до членів іншої ГО («Самооборона»).

Звернення членів громадської організації «Громада цукрового заводу» до Жашківської ГО «Самооборона»

Члени громадської організації «Громада цукрового заводу» дуже стурбовані подією яка сталася вчора, 11.11.2014р. в стінах Жашківської держадміністрації.

Члени «Самооборони» силовими методами заставляли піти з посади голови районної ради Кльоца М.Г., мотивуючи тим, що вони його рекомендували на цю посаду, а тепер він їх не влаштовує, бо є зрадником.

Панове самооборонці! Я була на сесії районної ради, коли депутати, а не ви, обрали головою Миколу Григоровича. Я на другий же день прийшла до нього на прийом з проблемами по цукровому заводу і в мене з’явилася надія що тепер щось зміниться, бо від мене не відмахнулися як звичайно, а я знайшла однодумця, людину яка дійсно перейнялася нашими проблемами.

Тоді не було голови адміністрації, Микола Григорович справлявся сам. А що сталося тепер, чому він став зрадником? Тому що з’явилася інша ваша протеже – Стельмах Наталя Олександрівна? Тому що з першого дня вона поставила з ніг на голову всю адміністрацію, вона пересварилася майже з усіма посадовими особами в Жашкові і замість того, щоб займатися проблемами району, об’явила війну Кльоцу М.Г., бо в нього виявляється більша зарплата, чим у неї?

Наталя Олександрівна, якщо ви розумна жінка, схаменіться! Зараз не воювати треба, війни нам вистачає і на Сході, зараз людей об’єднувати треба, бо тільки разом ми зможемо справитися з усіма проблемами, а їх на жаль у нас дуже багато, хіба ви цього не розумієте?

Де були ви, Наталя Олександрівна, коли ми працювали в охороні заводу, коли на нас так морально тиснули, що опускалися руки, коли мене не пропускали на територію заводу я дзвонила не вам, я дзвонила Миколі Григоровичу і він, а не ви, піднімав і начальника міліції , і прокуратуру, і ліквідатора, коли мені цілодобово дзвонили з погрозами, він, а не ви, кожний день дзвонив мені і говорив: «Олександрівно, тримайтеся, не здавайтеся!» А ви ні разу не поцікавилися, як у нас справи.

І тепер ви говорите що він зрадник. Хто ж тоді ви? Коли ми збиралися йти перекривати трасу, до мене додому приїхав Шарлай В.І. і дві години розказував, яка ви хороша, щоб ми не робили цього, що мене купив Вусик В.М., щоб скинути вас з посади. Що змінилося тепер, хто купив вас? На трасу ви приїзджали, там кричали що Ничипоренко В.М. нас послав, що я хочу на ваше місце і так і не зрозуміли, що людям потрібна робота, щоб нормально жити, щоб мати надію на майбутнє. І наш завод потрібен не тільки нам, а й усьому району. Тільки вам не потрібні ні люди, ні наш цукровий завод, у вас своя війна.

Так, в 2012 р. я була противником Ничипоренка В.М., тоді тільки починалася наша боротьба за цукровий завод, і тоді перед виборами хто до нас тільки не приїзджав, чого тільки не обіцяли. Закінчилися вибори, закінчилося все. Тепер я підтримую Валентина Миколайовича, тому що він людина слова, він зразу сказав що завод викупляти не буде, а людям допомагати буде. І допомагає. Відповіді на його звернення я отримую майже кожний день. І в Генеральну прокуратуру я їздила не з вами, Наталя Олександрівна.

А що зробили для нас ви, де якісь конкретні результати? Так кого я повинна підтримувати? І купляти мене не треба, я роблю висновки по реальних справах людини. Шкода, що ви не були на громадських слуханнях, а там Валентин Миколайович сказав золоті слова: «Не всі біси при владі, і не всі ангели в опозиції».

Вчора самооборонці назвали мене сепаратисткою. Так мене називали охоронці ліквідатора, обіцяли повішати посеред заводу за ноги, як головну сепаратистку, бо ми їм мішали грабувати наш завод, За що ж мене обізвали вчора , за те що не викрикую гасла, за те що не ходила з прапорами з Самообороною по Жашкові? Не ходила і не буду ходити, бо не вважаю, що цим виявляється патріотизм.

Зараз бути патріотом, на мою думку, це робити щось для людей, будуть люди добре жити, буде сильною держава. А не кричати, що я патріот, розпускати руки і не давати працювати людям, які хочуть і дійсно вміють це робити.

Так що панове з «Самооборони», скільки ще вас там лишилося, мабуть малувато, бо привезли допомогу з Маньківки і з Ватутіного, робіть висновки. Вчора ви остаточно налаштували проти себе громаду Жашківського району, бо діяли не як патріоти, а як анархісти, і зробили «ведмежу» послугу своїй не дуже шановній Наталі Олександрівні, тепер вона точно довго не протримається в своєму кріслі. Досить кричати і розказувати, які ви хороші, просто сядьте і подумайте, чому від вас відвернулися люди.

Голова Жашківської міської Громадської організації «Громада цукрового заводу» Сметаненко Лариса Олександрівна

Жашків.info