Щоб знайти і затримати в’язня-втікача у Черкасах, знадобилося менше двох годин

Менш ніж дві години у Черкасах тривали пошуки утікача 62-ї виправної колонії, що в передмісті обласного центру. Його затримали на залізничному вокзалі, коли він уже збирався залишити місто. Під час затримання втікач не чинив опору, тож в результаті пригоди ніхто не постраждав.

Утечу 24-річного Дмитра Рукавиці, який відбував покарання за крадіжку, інакше як відчайдушною не назвеш. Усього через два дні він мав отримати право на умовно-дострокове звільнення, тож уже через місяць міг бути вдома біля дружини і своїх двох дітей. Він чудово знав це і тим не менше втік. Що стало причиною, наразі з’ясовує слідчий відділ Придніпровського райвідділу міліції, який за цим фактом порушив кримінальне провадження, пише Вечірка.

Вже з’ясовано, що, маючи можливість пересуватися за межами охоронної зони, 9 серпня засуджений вільно вийшов на проїжджу частину, зупинив попутний автомобіль та доїхав до траси. Звідти пішки дійшов до зупинки й маршруткою доїхав до залізничного вокзалу. Там він і був затриманий усього за три хвилини до прибуття приміського поїзду, яким утікач сподівався добратися додому. Нині він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Незабаром на нього чекає новий суд, який додасть до не відбутого строку ще зо три роки.

— Про пригоду мене повідомили о 20.25. — розповідає начальник управління Державної пенітенціарної служби в Черкаській області Анатолій Грищенко. — А вже о 22.05 наш співробітник — начальник надзору 62-ї колонії Володимир Шемушовський взяв його на вокзалі. Як тільки стало відомо про зникнення ув’язненого, перший заступник начальника колонії Олександр Ющенко оголосив загальний збір особового складу. Були визначені групи і напрямки відпрацювання й одразу розпочали пошуки. Менш ніж через дві години його знайшли і затримали.

За останні п’ять років безпосередньо із зон установ пенітенціарної служби в Черкаській області ще ніхто не тікав. А це — три виправні колонії: Черкаська, Уманська та Старобабанівська, а також Слідчий ізолятор у Черкасах. Цей випадок неординарний, оскільки втеча відбулася не із самої зони, а з дільниці соціальної реабілітації. Тут утримуються особи, які, відбувши певну частину строку, мають позитивну характеристику і стали на шлях виправлення. Переведення до цієї дільниці є заохоченням засуджених й отримують його далеко не всі. Так, наприклад, із 2322 в’язнів трьох колоній у дільницях соціальної реабілітації перебувають усього 134 особи. Вони живуть поза зоною, працюють і отримують за це готівкові гроші.

Режим утримання в дільниці соціальної реабілітації значно м’якший порівняно з іншими в’язнями безпосередньо в зоні. Зважаючи, на такі умови втекти найлегше саме звідси, хоч серед в’язнів це вважається дурістю. Втім, іноді і таке трапляється. Наприклад, торік з дільниці соціальної реабілітації Уманської виправної колонії втекли дві жінки. Обох невдовзі затримали, щоправда, лише наступного дня. Та головне, що як і в цьому випадку в результаті надзвичайної пригоди ніхто не постраждав.

— Дмитро Рукавиця працював у підсобному господарстві колонії, що за зоною — говорить Анатолій Грищенко. — Через два дні після втечі у нього відкривалася можливість на умовно-дострокове звільнення. Якби не цей випадок, він би через місяць-півтора вже був би вдома. Думаю, причиною його вчинку стало те, що він запізнився і побоявся, що, як покарання за порушення режиму, його переведуть назад у зону.