«Бригади» із дев’яностих рвуться до влади у Черкасах

Даремне ми всі: журналісти, активісти Революції Гідності, політики – продовжуємо повторювати, що події 2013 – 2014 року нічого не навчили посіпак і активних фігурантів бандитського режиму Януковича – Тулуба. Ця помилка надалі може нам дорого коштувати, бо коли після натхненної Помаранчевої революції з’явились так звані проплечені біло-голубі майдани регіоналів, це явище переросло в звірячий Антимайдан з тітушками і вилилось у криваві провокації і смерті справжніх, а не «ряджених» активістів взимку 2014 року.

Сьогодні ж досвід громадського єднання на Майдані – 2014 знову масово переймають вчорашні «тітушководи» і бізнесові «авторитети», що виросли із рекетирських бригад дев’яностих. Вони обростають численними громадськими організаціями із патріотичними назвами, що вдало маскуються під реальні спілки воїнів АТО чи люстраційні комітети. І цю «громадськість» у бій ведуть невідомі широкому загалу «зелені чоловічки», що з одного боку, самі відкосили від мобілізації, а з іншого нібито оголосили нещадну війну за права бійців АТО, люстрацію одіозних чиновників чи проти корупції. Насправді ж виконують цілком конкретні завдання по усуненню конкурентів у бізнесі, по «віджиманню» землі, по звільненню незговірливих чиновників, які подекуди трапляються. Часто «замовлення» ці йдуть від безпосередніх засновників громадських організацій, адже в багатьох випадках вони навіть не морочились із замітанням слідів, тож цілком відкрито засновниками ГО є комерційні структури, прізвища власників яких можна знайти у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі. Нерідко ця «кишенькова громадськість» виконує і замовлення владних мужів, які вже після постреволюційного владного призову прийшли на посади за гроші і для власного збагачення. При “данєцких” їм особливо не довіряли, бо мали своїх, перевірених “тітушок”, а тепер їм нарешті вдалось розправити плечі. Відчувши смак влади, вони захотіли більшого, ніж просто бути “колекторами”…

Певним прикладом небезпідставності наших підозр може бути історія із «народним повстанням» проти керівника Державної екологічної інспекції в Черкаській області Миколи Клименка. Не будемо стверджувати, що чиновник цей кристально чистий, однак дослідивши скандал навколо нього «анатомічним» методом, починаєш розуміти, що, як і в часи Тулуба, він добряче заважає і сьогодні багатьом сильним черкаського світу. І в першу чергу тим, які звикли десятиліттями «рішати питання» за гроші, підкуповуючи і владу, і правоохоронців, виплекавши таким чином вражаючі за масштабами і переплетенням зв’язків та інтересів бізнес-імперії. Бо чому “громаду” повели не під вікна продажних суддів, які розправлялись із євромайданівцями, проте вже пройшли “люстрацію” і продовжують рядитись у суддівські мантії та вершити “закон”? Чому не до прокуратури і міліції, які досі не довели до завершення жодної справи про побиття євромайданівців, вакханалію луганського “Беркуту” чи фальсифікації на виборах? Чому не під двері владців, які пачками повертають на посади вчорашніх і позавчорашніх холуїв всіх режимів? А до екологічної інспекції, яка не видає дозволів, не погоджує документи, не ділить землю? В очевидь, є інші причини. Досить вагомі.

Коротко нагадаємо, що на посаду начальника Державної екологічної інспекції Микола Клименко був призначений у 2007 році, перед цим він працював у міліції. У 2010 році після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича і приходу на посаду голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба був звільнений. Однак Клименко не змирився із незаконним «зачищенням» і через суд у 2011 році поновився на посаді. Після цього міліція і прокуратура відкрили кримінальну справу стосовно нібито незаконного інвестиційного договору між Міністерством екології та однією комерційною структурою із іноземними інвестиціями, результатом якої стало будівництво сучасної екологічної лабораторії для екоінспекції у Черкасах. Місцеві ЗМІ в той час писали, що справа мала на меті «вибити» з посади неугодного Тулубові Клименка, адже того надзвичайно коробила під боком «людина впливового соратника Януковича Василя Джарти», що також, як і Тулуб, мав прямий вихід на Януковича і міг розповісти йому про «покращення життя по-черкаськи». У 2011 році на Клименка навіть було здійснено напад, після якого він дивом залишився живий. Та «домовитись» із упертим екоінспектором Тулубові так і не вдалось, тож він пішов на друге незаконне звільнення, а Клименко знову подав в суд, і виграв його вже після перемоги Революції Гідності. До речі, революційний міністр екології Андрій Мохник ще коли тривав судовий розгляд, запропонував Миколі Клименкові очолити екоінспекцію у корумпованому Одеському регіоні, щоб спробувати навести лад там. Проте Клименко відмовився, бо хотів працювати вдома, тож після остаточного рішення суду 10 березня 2015 року він був знову поновлений на посаді начальника Державної екологічної інспекції в Черкаській області.

А вже через кілька днів – 19 березня – таке собі «Об’єднання патріотичних сил», про яке на Майдані і слуху не чули, написало перше звернення до прокуратури, СБУ та екоінспекції, в якому звинуватило Клименка у кришуванні браконьєрства на Дніпрі. Однак головним козирем, яким крили новоявлені «патріоти», стала та ж кримінальна справа, яку порушували, але так і не змогли довести до логічного завершення за часів Тулуба. Цікаво, що підписав вказаний документ добре відомий у Черкасах діяч, рідний брат голови Черкаської облдержадміністрації Костянтина Омаргалієва Олег Деркач. Правда це чи ні, однак у Черкасах свого часу шепотілися, що паростки так званого “тулубюгенду”, який переріс пізніше в загони тітушок, пробивались із оточення нібито цих людей. Згодом з’явились нові хвилі звернень, до підписантів яких підключились структури, тісно пов’язані з Деркачем, Омаргалієвим та оточенням нового черкаського губарнатора Юрія Ткаченка, – ГС «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій», ГО «Об’єднання бійців-реформаторів», ГО «Праведність» тощо.

До речі, практично ідентичний склад «громадськості» зараз веде нещадну війну по дискредитації Народної ради Черкаського району. Як вважає її голова, майданівець Микола Бабич, через активний спротив цього революційного об’єднання незаконному захопленню земель у Мошнах та Яснозір’ї Черкаського району під зведення найбільшого в Європі, екологічно неоднозначного птахокомплексу «Нашої Ряби», через боротьбу із незаконним видобутком піску у Червоній Слободі.

«Народну раду хочуть захопити, щоб заткнути рота справжній, а не «кишенькові» громадськості. Хочуть використати її назву, довіру людей задля прикриття своєї діяльності і для виборів на майбутнє. А якщо не вдасться – посіяти у людей зневіру у всіх громадських об’єднаннях. Щоб вони думали, що всі однакові, опустили руки і більше не відстоювали своїх прав, – заявив кілька місяців тому Микола Бабич, – Адже всім відомо, що будівельні плани «Нашої Ряби» відверто проштовхували як голова Черкаської ОДА Ткаченко, так і голова Черкаської РДА Омаргалієв».

Черкаська екоінспекція негласно стала на бік людей, тож, імовірно, це було однією з причин наступу на Клименка.

Правда, якщо покопирсатися у Єдиному державному реєстрі, то можна знайти ще більш інтригуючі деталі, які розставляють багато крапок над і. Так, скажімо, засновниками ГС «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» є три комерційні структури, одна з яких, ТОВ «Галєн», займається лісопильним та стругальним виробництвом, виробництвом паркету, оптовою торгівлею деревиною та неспеціалізованою оптовою торгівлею. Серед співзасновників ТОВ «Гален» є практично ті ж люди, що фігурують в установчих документах згадуваної громадської спілки. Однак далі – ще цікавіше. Серед засновників ТОВ «Галєн» є такий собі Бабіна Петро Степанович, який фігурує також як «особа органу управління», тобто керівник такого собі ТОВ «Свидівок – тур», засновником якого є серед інших і Діскант Роман Володимирович, імовірно, відомий черкаський підприємець, депутат Черкаської міської ради від «Батьківщини» (пан Омаргалієв, між іншим, також висувався на посаду голови РДА від “Батьківщини”).

Пам’ятаєте скандал кількарічної давності, коли у 2007 році черкаська екологічна інспекція на чолі з Клименком нарахувала мільйонні збитки організації, яка привласнила близько 10 га земельного фонду у Свидівку, і намила там ділянку «під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу», чим знищила унікальне природне нерестовище? Так мова йде якраз про «Свидівок – тур», і порушення були встановлені висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в результаті чого послідувало судове оскарження рішення Свидівоцької сільської ради щодо виділення вказаної земельної ділянки. Звісно, «Свидівок – тур» рішення екологів заперечував і також оскаржив в суді.

Саме тому виникає підозра, що вся «люстраційна буря» навколо Миколи Клименка – схожа також на банальну помсту і намагання уникнути відповідальності, оскільки за матеріалами екоінспекції було порушено кримінальні справи. А коли кілька місяців тому екологи за постановою слідчого приїхали до «Свидівок – туру» з інспекцією, на захист підприємства стали керівники ГС «Агенції підтримки підприємництва та інвестицій», які на привезені із собою камери телеканалів стали говорити про «переслідування чесних бізнесменів, які законно забудовують берег Дніпра», намагаючись переконати, що таке справді буває.

«Я прекрасно розумію, що відбувається. Як і колись при Тулубі я багатьох не влаштовую, бо намагаюсь скеровувати роботу інспекції виключно у рамках закону, – пояснив ситуацію сам Микола Клименко. – Поставлене завдання позбутись мене, і призначити на посаду лояльного керівника. Для чого? Щоб хтось міг уникнути відповідальності, а хтось, близький до бізнес-імперії Ткаченка, – отримати додатковий важіль для тиску на конкурентів».

На доказ своїх слів, Клименко наводить ситуацію навколо чорнобаївського свинокомплексу.

«До екоінспекції звернулись активісти і повідомили, що підприємство забруднює навколишні поля гноєм. Наші фахівці виїхали на місце і з’ясували, що одна із заслонок поля фільтрації витягнута, і гній справді вилився за його межі. За результатами перевірки було встановлено забруднення земельної ділянки 2,5 га відходами, яка знаходиться поряд із очисними спорудами ТОВ, за межами населеного пункту. Ми нарахували близько 22 тисяч збитків, максимально за тією методикою, яка затверджена міністерством. Підприємство їх сплатило, і повідомило, що знайшло того, хто витягнув заслонку, тож ситуація була створена навмисне. А якщо врахувати, що в цей час згадувана «громадськість» до мене не один раз приходила з вимогою закрити свинокомплекс, то виникає підозра в замовності цієї «свинячої» справи, адже свинобізнес є і у близької до черкаської владної верхівки бізнес-імперії», – припускає Клименко.

Тож питання не лише у зведенні старих рахунків, бо попри суттєве урізання повноважень, екологічна інспекція досі залишається серйозним відомством, яке може при бажанні створити чимало проблем бізнесу, адже, наприклад, у чорнобаївській ситуації інспектори могли збитки і суттєво завищити. А тоді нехай би побігали власники свинокомплексу, доки б довели, що це було незаконно. Саме тому посада Клименка цікава багатьом.

«Після того, як мені мало не проломили голову, я був готовий до будь-яких нападок на себе. Однак ніколи не думав, що ці люди, які ведуть зі мною боротьбу, можуть діяти так нахабно і цинічно. У свої зверненнях вони вивертають навіть такі інтимні подробиці мого життя, як шлюб і діти. Я давно не живу із своєю першою родиною, а у другому – цивільному шлюбі у мене народилась донька, однак я лише збираюсь оформити стосунки із своєю дружиною офіційно, тож не вписав їх з дитиною в декларацію за 2014 рік. «Громадськість» побачила в цьому порушення закону! Мовляв, я приховую, з ким живу і маю дітей! Що вже тоді казати, що ці так звані активісти, деякі з яких, до речі, відкосили від армії, хоч публічно називають себе ветеранами АТО, придумують «факти» порушень і навіть «факти» порушення кримінальних справ. Доходить до абсурду, наприклад, екоінспекція користується базою на березі Дніпра, що була збудована ще в дев’яностих роках минулого століття і перебуває на балансі Міністерства екології та Фонду Держмайна. На її території є три катери, які також є власністю міністерства. Так вони скрізь кричать, що це я є власником цієї бази, яку нібито прихватизував, забудував і поставив там свої катери! Не потрудились навіть перевірити, чи справді це так. З іншого боку, а навіщо?! Головне ж голосно прокричати, що в мене, як в анекдоті, «донька повія», а мені тоді доводь, що «доньки» я не маю. То вони кажуть, що мій син від першого шлюбу займається видобуванням піску, хоч насправді він іншими будівельними матеріалами займається, то що я придумав злочинну схему по відмиванню коштів природного заповідного фонду, хоч розпоряджаються цими коштами обласна та районні ради, а розпорядниками є відповідні структурні підрозділи обладміністрації та райдержадміністрацій. Це стиль діяльності таких людей не лише в «бізнесі», а й у політиці. Бо ми бачили не один раз, як названа команда обливала так само брудом і своїх політичних конкурентів. Це «бригадний» стиль, що має свої корені ще в бандитських дев’яностих», – переконаний Клименко.

Подібний стиль ми останній рік спостерігаємо і в змаганні за владу над Черкасами та багатствами міста. Собачі бої у Черкаській міській раді стають дедалі запекліші, а із сутичок лізуть роги все тих «бригадних», які пов’язані у тісний клубок і з тими, про яких говорить Клименко. Тому періодично і проскакують чудернацькі повідомлення черкаської прокуратури, як оце, де стверджується, що нібито голова Черкаської РДА махлював із землею у місті, хоч його влада розповсюджується лише на район: «Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ підтвердив законність ухвалених Черкаськими судами рішень, якими задоволено позов прокурора Черкаського району про визнання незаконною безоплатну передачу окремим громадянам земельних ділянок під будівництво дач в пляжній зоні у самому центрі Черкас. Судом підтверджено, що голова Черкаської районної державної адміністрації протиправно, з порушенням вимог земельного законодавства передав вказаним особам десять земельних ділянок кожна по 0,64 га прибережної захисної зони р. Дніпро».

Микола Клименко поки що вірить, що зупинити наступ можна в законний спосіб. Він вирішив подати до суду на тих «громадських активістів», які є джерелами «чорнухи» проти нього, що щедро тиражується за гроші в близьких до влади ЗМІ.

«Я подав до суду на ті громадські організації, які постійно генерують брехню про мою роботу та роботу Державної екологічної інспекції, і виставив по 20 тисяч гривень моральних збитків кожній. Думаю, що зможу виграти ці суди, бо слова так званих активістів нічим не підтверджені. А на виграні гроші ми з екологами посадимо в Черкасах парк і назвем його парком Правди і Справедливості. «Не вчіть яблуню родить яблука. Краще відженіть від неї свиней» – писав ще у вісімнадцятому столітті геніальний український філософ Григорій Сковорода. А сьогодні навколо дерева української держави збирається все більше тих, хто любить халявні «яблука», – додав Клименко.

Сподіватимемось, що суд розбереться, хто каже правду. Однак останній приклад, коли Феміда виправдала представника тієї ж «громадськоактивної компахи», колишнього автомайданівця Віталія Короткошея, що цілком у стилі «антиклименківців» послідовно видавав на-гора відверту брехню проти народного депутата VII скликання Леоніда Даценка, приписуючи йому дачі в Конча Заспі, квартири і яхти, – чесно кажучи, не надихає. Як нам не жаль, а брехати в нашій постреволюційній країні стало ще простіше. Головне, щоб об’єктом твого бруду був недруг чинних владців. А далі – справа техніки. І приклад останніх довиборів до парламенту на чернігівському окрузі, де під прикриттям автоматів людям роздавали гроші, вилилися тонни бруду, однак голосування було визнане цілком легітимним, адже переможцем оголосили провладного кандидата, – ще більше в цьому переконує.

…А далі новий виток революційного циклу…

Тетяна Воронцова, Дзвін