«Шлях до Едему» Сергія Носаня

«Міражі Істини, або Шлях до Едему» – двотомник, який Сергій Носань презентував світу в цьому році. Твори глибокого духовного змісту по-новому відкрили талант знаного на Черкащині та в Україні майстра слова. «Шлях до Едему» претендує на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка в номінації «Література», адже творчість Сергія Носаня високо поціновують знавці літератури.

Володимир Поліщук, доктор філології, професор, член НСПУ:

«Нове двокнижжя Сергія Носаня сприймається як своєрідне увінчання майже піввікового його літературного шляху.Та й сам автор називає ці книги своїм «творчим Заповітом».

Відчуття етапності чи певної підсумковості «Міражів Істини…» стверджується й тим, що автор і структурно сформував книги за принципами «вибраних творів», які б найповніше і найвиразніше репрезентували й світоглядно-духовні позиції автора, й еволюцію та розмаїття родово-жанрове, стильове, проблемно-тематичне – його багатогранної творчості: прозові й віршові тексти, які часто примежовуються в одному творі, «чиста» лірика, яка незрідка має епічне звучання, драматургія, в якій так густо алегоризму і феєричності (дуже впізнаваний «носанівський» стиль!)…»

Галина Таран, директор Кам’янського державного історико-культурного заповідника, член НСЖУ, заслужений працівник культури України:

«Майже в усіх своїх творах, зокрема в сучасній поетичній драмі «Вигнанці», автор веде одвічний діалог Добра і Зла на тлі мозаїки людського життя. Він ніби спокутує гріхи людські, вселяє віру в добро, дарує силу і надію і, наче тонкий психолог, досліджує безкінечні процеси, що відбуваються в людській душі, – неосяжні, як Всесвіт, адже душа для нього і є відображенням Всесвіту.

Він свято вірить у генетичну пам’ять свого народу, яка, власне, і дозволяє йому бути народом, а не населенням певного географічного регіону. Чітко відчувається, що в його пам’яті поряд із чуттям свого коріння глибоко зафіксовані любов і доброта. Саме цим відчуттям і пронизані його твори «Україна», «Вставай Україно», «Синдром більшовизму, або Диктатура більшості», «Хто ж ми такі – нинішні українці…?», «Ми всі – підсудні» та інші, естетична цінність яких невіддільна від етичної сутності таких вічних категорій духовності, як доброта, честь, громадянська гідність, милосердя, чуйність.

Насправді Сергій Лукович добре почувається у Всесвіті Слова. Він завдячує своїм талантом батькам, рідній землі, вчителям і духовним наставникам – великим українцям – Тарасові Шевченку, Олесеві Гончару, який супроводжував його творчість впродовж всього життя, Василеві Симоненку».

Василь Захарченко, письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка:

«Читаючи і книгу першу «Вигнанці», і книгу другу «Вибір», я відчув оборонну, рятівну силу чесного, правдивого, полум’яного слова-воїна, слова-борця.

Ось чому, я вважаю, наше суспільство зобов’язане для свого ж добра звертати особливу вагу на такі книги, зокрема подбати про двотомник С. Носаня, якнайширше його тиражуючи, гідно оцінивши його симоненківськи мобілізуючу енергію слова віршованих монологів, притчових повістей, новел, поетичних драм, закличної публіцистики. Подивіться, як біблійний зміст драми «Вигнанці» накладається на сьогоднішнє драматичне буття України, в якій ми, корінна нація – українці, все більше стаємо вигнанцями: російський агресор витісняє нас із південних територій.

Вважаю, що книга-двотомник Сергія Носаня «Міражі Істини, або Шлях до Едему» як явище в літературі заслуговує на висунення її на здобуття найвищого мистецького звання – Державної премії ім. Тараса Шевченка».

Нова Доба