Екіпаж волонтерів Золотоноші та Гельмязова розвантажував пакунки під обстрілами окупантів (відео)

Цього тижня волонтери Комітету сприяння обороні спільно з друзями з «Гельмязівської сотні» доставили до зони АТО черговий вантаж. Майже півтори тони продуктів харчування, а також замовленого взуття, одягу та предметів гігієни з’явились на передовій одразу у трьох містах.

Порадували допомогою Володимира Луцика та Сергія Педька з 17-ї ОТБР у селі Роздолівка (Донецька область), Олександра Саранчу з 54-ї ОМБР у Золотому (Луганщина) та Сергія Литвиненка і побратимів із 24-ї ОМБР, що базується на самій лінії фронту у селі Новотошківське, за 40 км від Луганська, інформує Золотоноша.

За словами активістів, відвідини видались досить виснажливими, але продуктивними. Дякують за небайдужість тим, хто допомагав усіма необхідними засобами для поїздки. Окремі слова подяки волонтери висловили жителям села Бубнівська Слобідка та особисто тамтешньому підприємцю Петру Вакуловському за надане пальне, харчі. Крім того, він особисто вирушив у непросту подорож.

Щодо перипетій гостювання на Сході – волонтери привезли вантаж, як то кажуть, «на самий передок». Автомобіль золотонісців доставив продукти та предмети гігієни і на легендарний 29-й блокпост, що знаходиться на Бахмутівській трасі (за 700-1000 метрів до позицій окупантів) і є останнім рубежем розмежувальної лінії оборони ЗСУ.

Навіть під час розвантажування українські бійці зовсім поруч вели вогонь зі стрілецької зброї по ворогу. Більше того, активісти особисто переконалися у присутності російських найманців в Україні. Вдалося побачити їхні позиції та бойові прапори ЛНР, Росії та донських «козаків». Попри все, в українських воїнів неозброєним оком помітна висока мотивація та бійцівський дух.

Серед безлічі медіа-матеріалів, що лишились на згадку від поїздки, особливо волонтери виділяють фото і відео, де можна знайти талісман 29-го блокпосту – мегапопулярну качку «Пулю», про яку зроблено чимало репортажів провідних українських ЗМІ (дивіться відео у кінці матеріалу). Унікальність пташки полягає в тому, що вона дивним чином першою чує обстріли і починає ховатися. Завдяки цьому наші хлопці встигають себе убезпечити в бліндажах!

В цілому усі члени золотоніського екіпажу наголошують, що поїздка викликала чимало емоцій. Додому чоловіки поверталися переповнені гордістю за українських солдатів. Тепер тут, в тилу, цитують повість Олександра Довженка «Україна у вогні», яка, на їхню думку, найкраще передає атмосферу на передовій: «Цей народ не так просто знищити. Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки. Коли я дивлюсь на їхню смерть, я завжди тремчу від жаху…»