«Лише на ініціативі далеко не заїдеш» – молодий черкаський оптимізатор і винахідник Віталій Дідук

Переважна більшість його робіт запатентована та впроваджена у користування. Його винаходи оцінили в лікарнях, школах, на виробництві. І зараз молодий науковець, викладач ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Віталій Дідук продовжує мізкувати над іще одним нововведенням – альтернативним способом добування енергії.

Повідомляє власний кореспондент Нової Доби.

Віталій Дідук не хоче називати себе винахідником – надає перевагу слову «оптимізатор». Йому завжди хочеться щось удосконалити, покращити. З цього бажання і почався його шлях як науковця та розробника технологій. Зараз він, кандидат технічних наук, доцент кафедри автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького навчає студентів. Він розповів нам про власні розробки й про труднощі, які стоять на шляху в українських технічних новаторів.

Ефективно і не боляче

Разом із іншими фахівцями Віталій Дідук удосконалив оптичний спосіб неінвазивного вимірювання рівня глюкози в крові. У декого з діабетиків рівень глюкози (і, відповідно, самопочуття) протягом доби змінюється незначно. Натомість існує категорія хворих на діабет, у яких рівень глюкози може різко «підстрибнути», тому вони змушені постійно його відстежувати. Роблять це зазвичай тричі на день, проколюючи шкіру. Процедура досить болюча.

Саме для таких людей науковці й розробили один із видів оптичного способу неінвазивного вимірювання рівня глюкози в крові. Таким чином рівень глюкози можна виміряти, не проколюючи шкіру – за допомогою інфрачервоного випромінювання.

Автори винаходу співпрацювали з медиками обласної лікарні. «Застосовували наш метод на хворих, які лікували там діабет. Визначили, що показники, які ми отримували неінвазивним способом, збігаються з результатами лабораторних досліджень крові», – розповідає Віталій Андрійович. Однак на шляху до широкого впровадження новації черкаських винахідників виявилося дуже багато перепон, які самотужки їм не здолати. «Маючи лише ініціативу, нам важко це впровадити», – нарікає технік.

У будь-який день, у будь-який час

Іще одна корисна модель, автором якої став Віталій Дідук, – програмований календарний багатоканальний таймер, який можна використовувати не лише у промисловості, а й у побуті. Наприклад, щоб спланувати роботу поливу газону, регулювати інтенсивність освітлення або відкриття-закриття жалюзів відповідно до дати, дня тижня і часу доби.

Перевага його в тому, що він багатозадачний. Віталій Андрійович не перший хто винайшов подібний. Власник приладу може програмно змінювати кількість задач і програмувати роботу кількох приладів так, як йому необхідно. Таймер може виконувати до 150 задач.

– У першу чергу такий таймер можна застосовувати в навчальних закладах для подання дзвінків. У різних закладах, як правило, розклад занять і протяжність дзвінків відрізняються. Канікули також можуть не співпадати. Подекуди заняття можуть проводитись по суботах. Наш винахід може бути підлаштований відповідно до будь-якого режиму роботи закладу. Прилад ми подарували одній із черкаських шкіл, тамтешні чергові були дуже задоволені, – розповідає пан Віталій.

Про збереження лампочок та альтернативні джерела енергії

Останній винахід, запатентований Віталієм Андрійовичем, – пристрій плавного ввімкнення-вимкнення електронавантаження. Цей пристрій дає змогу продовжити життя лампочці розжарювання.

– При ввімкнені температура нитки у лампочках дуже швидко підвищується, що є причиною частого виходу їх із ладу. Особливо зараз, коли виробники лампочок, намагаючись зекономити на ресурсах, не завжди дотримуються технологій. Наш пристрій дає можливість підігріти лампочку плавно і тільки потім вивести напругу на максимальний рівень, – пояснює Віталій Дідук. – Можливості використання приладу широкі, адже освітлення використовують як у побуті, так і в громадських закладах та на виробництвах.

Зараз, у добу залежності людства від палива, науковець працює над новим способом добування енергії – із… бульбашок. Ідея не нова – подібні розробки відомі у світі. Якщо воду колотити, то виникають бульбашки. Це сприймалося завжди як негативне явище. Бульбашки лопаються, і таким чином виділяється енергія. Віталій Андрійович уже розробив модель системи обігріву, що працює за цим принципом і за своїми показниками значно перевищує наявні аналоги.

Віталій Дідук розповідає: бажання працювати й нових ідей серед науковців не бракує, однак бракує ресурсів та можливостей, щоби втілювати ці ідеї в життя. На власні розробки доводиться витрачати власні гроші. А науковці в Україні – народ незаможній.

– Суми, які необхідні на ті ж мікросхеми, – немалі. Тим більше, ціни на них, як і на все в Україні, зросли в рази. Зараз на одній ініціативі працювати важко. Якщо 2 роки тому ще можливо було знайти кошти на експерименти, то нині доводиться ще подумати: чи варто винаходити, чи ні, – розповідає Віталій Дідук.