Головна > Черкаси та область / Суспільство > Замість створення унікального музею бюджетні кошти Черкас підуть на бордюри (відео)

Замість створення унікального музею бюджетні кошти Черкас підуть на бордюри (відео)


29-11-2015, 10:15. Розмістив: Тетяна Стеценко

Замість археологічної спадщини – тротуари. Цьогоріч Черкаси затоптали створення унікального музею історії Середньої Наддніпрянщини. Бо кошти, виділені на створення археологічного закладу, міські обранці перерозподілили на дорожні блага. Тепер Черкаси можуть втрати багатотисячну археологічну спадщину, зібрану за кілька десятиліть.

Бо зберігати унікальні експонати ніде, інформує vikka.

Михайло Сиволап, археолог: "Перед нами знаряддя із кременю, виготовлені руками неандертальців понад 100 тисяч років тому" 

Таких древніх пам’яток  із багатотисячною історією у археологічній колекції Михайла Сиволапа понад 50 тисяч експонатів. Цю краєзнавчу спадщину археолог разом із небайдужими збирав з два десятки років. Тут одяг, знаряддя праці, побутові речі, зброя, коштовності та інші унікальні знахідки, про які у археологічних музеях тільки мріють. Лише невелика частина колекції, каже археолог, у музеї Черкаського національного університету. Решта – на пристосованому складі. 

Михайло Сиволап, археолог: "Трипілля у нас ось тут. Тут середнє, пізнє Трипілля, а от раннього  Трипілля у обласному музеї, наприклад, немає"

Археологічний музей у Черкасах відразу став би осередком науково-дослідницької роботи, переконаний історик. Та, що не менш важливо, туристичною родзинкою міста. 

Михайло Сиволап, археолог: "Черкаси є короткою зупинкою для туристів, які навіть день не можуть тут пробути, 2-3 години і все. Чому маленький 30-тисячний Переяслав має 26 музеїв? А великі 300-тисячні Черкаси мають два-три музеї, які можуть подивитися?"

Навесні міські депутати підтримали ідею створення археологічного музею. Та вже на осінь передумали.  Обранці перерозподілили музейні кошти на ремонтні потреби. Півмільйона пішли на дорожні потреби: тротуари та ремонт внутрішньоквартальних проїздів. Перерозподіл музейних грошей – то вимушене рішення, переконують у виконкомі. Мовляв, пошук приміщення триває. Та й гроші б однак не встигли освоїти. Попередньо будівлю для музею знайшли, говорять у міському департаменті архітектури. Та вона на балансі Соснівського СУБу. Там нині комунальні дільниці, де приймають громадян.

Артур Савін, директор Департаменту архітектури та містобудування: "На даний час департаментом ЖКК та комунальним підприємством, я так розумію, поки не визначено інше приміщення, щоб перевести дільницю. Тому департамент архітектури поки не у змозі приступити до проектних робіт у даному приміщенні. Гроші були передбачені, але ми не можемо витрачати їх до того часу, поки не буде згоди насамперед балансоутримувача, власника приміщення на його реконструкцію" 

За майбутні плани на це приміщення керівництво Соснівського СУБу знає. Та далі розмов у міськраді справа не пішла. 

Анатолій Титаренко, директор КП "Соснівська СУБ": "Якщо буде рішення, то ми готові перебратися на Пушкіна, 54, але на Пушкіна, 54 туди немає ні транспортного сполучення, і як пенсіонерам, громаді міста туди добиратися? На сьогоднішній день до нас у прийомні дні, в паспортний стіл приходить більше ста людей. Тут гарне дуже сполучення транспортне" 

Опікуватися археологічними знахідками хочуть в Обласному краєзнавчому музеї. Та місця для утримання величезної експозиції у них немає. Бо лише їхня археологічна колекція – то більше 30-ти тисяч експонатів. 

Валентина Мухова, головний зберігач фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею:  "А щоб ще 56 тисяч кудись втулити, у мене немає слів для цього! Ми у тяжкому положенні, вишукуємо, яким чином збільшити нашу площу, які стелажі підставити під стелю. І як це усе. Виходимо навіть у коридори фондосховищ. Це фізично неможливо"

Повернутися до музейного питання зможуть лише з нового бюджетного року. І за умови, що цього захочуть міські обранці. Археолог Михайло Сиволап готовий чекати рік. Але, якщо справа знову застопориться, говорить,  експонати прикрашатимуть музеї інших міст. 

Михайло Сиволап, археолог: "Я дуже надіюся, що місто усе-таки оцінить, бо з цього матеріалу можна зробить прекрасний музей, який буде окрасою міста"


Повернутися назад