Олександр Турченяк: «Інвестори хоча і відчувають поліпшення бізнес-клімату, але цього недостатньо?»

Економічний експерт, Голова  Ради підприємців при Черкаській ОДА, почесний голова правління ГС «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» Олександр Турченяк – про те, як завести інвестиції в Україну.

Якщо 2016 рік став роком стабілізації української економіки, то 2017-й має стати роком переорієнтації на зовнішню торгівлю, експорт, і що найбільш важливо - на експорт не лише сировини, але й готових продуктів і виробів. А для цього потрібен суттєвий приток інвестицій.

В Україні інвестори, перш за все, цікавляться сферами енергетики, IT і сільським господарством, яке, до того ж, є і одним з найбільш перспективних і рентабельність якого все підвищується.

Проте відсутність чіткої національної стратегії по залученню інвестицій на даний момент значно уповільнює процес інвестування в нашу країну. Інвестори хоча і  відчувають поліпшення бізнес-клімату, але цього недостатньо.

Хотів би провести стосовно інвестклімату аналогії на прикладі Казахстану - країни, що, практично одночасно з Україною, отримала незалежність.

Обидві держави мали ідентичну нормативно-правову базу для розвитку економіки, проте на сьогоднішній день у наших країн сформувалися помітні відмінності у відношенні до інвесторів.

1. Для реальних інвесторів - керівників і представників управління великих зарубіжних компаній, з 2000 року видаються спеціальні візи терміном до 3 років. Перші керівники організацій, юридичні особи, які уклали з урядом Казахстану інвестиційні контракти і здійснюють інвестиційну діяльність, включені до переліку осіб, для яких не потрібно оформлення дозволу на роботу.
2. Друга відмінність, після рівня гостинності країни – це можливості для потенційних інвесторів працювати із розвиненою інфраструктурою. Сьогодні у Казахстані тільки дорожньо-будівельними роботами охоплено 2000 км доріг республіканського значення, на цих роботах задіяно 72000 осіб.
3. Третя відмінність – це взаємовідносини з владою та правоохоронними органами. У Казахстані бізнес не відчуває такого тотального і масштабного втручання правоохоронних органів, як в Україні. Більше того, державні органи повністю підтримують інвестора. У підприємницькому Кодексі Казахстану закріплені гарантії безпеки і збереження інвестицій підприємців.

Незважаючи на те, що Казахстан територіально віддалений від країн Європи та навіть від передових держав Південно-Східної Азії, там ще в 1990-х роках були прийняті важливі і прогресивні рішення про відносини з інвесторами. І зараз інвестиції в Республіку Казахстан робити порівняно легко.

Вважаю, що Україні можна запозичити ряд рішень для поліпшення інвестиційного клімату. Вони не вимагають особливих вкладень і не ведуть до фінансових втрат. Однак, реальному або потенційному інвестору стане зрозуміло, що у цій країні його дійсно хочуть бачити і чекають.

Поки ж Україна впевнено, але недостатньо швидко, йде дорогою реформ - і для формування позитивного іміджу на міжнародній арені в країні відбулося все ще недостатньо зрушень.