Головна > Черкаси та область / Війна РФ проти України > Вечір творчості Василя Стрижиуса відбувся у Ватутіному

Вечір творчості Василя Стрижиуса відбувся у Ватутіному


20-02-2017, 18:33. Розмістив: Тетяна Стеценко

Моя поезія – природа,

Яку люблю до дна душі.

Вона до серця мого входить,

Мої пронизує вірші…

Славиться талантами шевченківська земля. Багато уродженців цього краю успішно поєднують професійну діяльність з діяльністю творчою.  До таких людей можна віднести й Василя Стрижиуса.

15 лютого у Ватутінській міській бібліотеці для дорослих відбувся творчий вечір Василя Васильовича, на якому була презентована нова збірка поезій. У новій книзі автор пропонує читачам вже відомі вибрані поезії зі своїх попередніх видань, а також свої нові твори.

В невеличкому затишному залі, де проходив вечір, зібрались шанувальники поета.

Свій виступ Василь Стрижиус розпочав  розповіддю про Героя України В’ячеслава Чорновола . (2017-ий на Черкащині оголошено Роком видатного політичного діяча та засновника Народного Руху України).

«Зараз ми готуємося до відзначення  80 –річчя від дня народження видатного земляка. Досліджуємо також родовід, адже тут, на Черкаській землі, витоки постаті, яка доклала чимало зусиль, щоб незалежна Україна відбулася» -  зазначив Василь Васильович.

Сам автор читав напам’ять присутнім у залі свої вірші – як вже давно відомі ватутінцям, так і нові, нещодавно написані. Поет зупинився на поезіях різних за жанрами, за темами. Майже в усіх поезіях В. Стрижиуса оспівані три найдорожчі образи: Україна, мама, кохана.

Ті руки неньки – чайки в небі

Над рушником увись злітали

І вишивку – лебідка й лебідь –

Нитками ніби малювали…

Щедрими оплесками зустрічали присутні вірші, які особливо сподобалися. Зустіч пройшла в активному спілкуванні, ніхто не залишився байдужим і запам’яталася кожному з присутніх родинною теплотою, душевністю, щирістю.

Працівники бібліотеки подякували автору за приємний вечір та  подаровану книгу і побажали  натхнення, творчих успіхів.

Віримо, що поетичних збірок ще буде багато.

Що ніжно так в душі всміхнулось?

Зворушливо, до болю і до сліз.

Це в серці раптом радо стрепенулось

Загублене кохання між беріз.

Кохання те підсніжники вернули

Солодкою, медовою весною.

Пройшли роки, як літо, промайнули,

Та почуття залишились зі мною.

Василь Васильович Стрижиус народився 5 лютого 1950 року в с. Хлипнівці Звенигородського району на Черкащині. Навчався у Хлипнівській восьмирічній школі, яку закінчив у 1965 році. Продовжив навчання у Городищенському сільськогосподарському технікумі (1965-1969). 1969-1971 роки - служба в Збройних Силах. Із відзнакою закінчив Уманський педагогічний інститут (природничий факультет, 1971-1976). Працював директором Гусаківської та Звенигородської школи № 2.Василь Васильович Стрижиус народився 5 лютого 1950 року в с. Хлипнівці Звенигородського району на Черкащині. Навчався у Хлипнівській восьмирічній школі, яку закінчив у 1965 році. Продовжив навчання у Городищенському сільськогосподарському технікумі (1965-1969). 1969-1971 роки - служба в Збройних Силах. Із відзнакою закінчив  Уманський педагогічний інститут (природничий факультет, 1971-1976). Працював директором Гусаківської та Звенигородської школи № 2.

З 2010 року працює завідувачем садиби-музею Героя України В'ячеслава Чорновола у селі Вільховці Звенигородського району.

З 2011 року - член Національної спілки журналістів України.

Василь Стрижиус — український поет-лірик, автор восьми поетичних збірок та численних публікацій у вітчизняній періодиці.

І пливуть дві мелодії садом,

Біль і ніжність між яблунь бринить.

В мою душу рясним зорепадом

Щира святість любов'ю дзвенить.

За інформацією Ватутінської міської бібліотеки для дорослих.


Повернутися назад