Головна > Черкаси та область / Головне / Суспільство > На Тальнівщині «ділова зустріч» закінчилася погрозами і штовханиною

На Тальнівщині «ділова зустріч» закінчилася погрозами і штовханиною


22-04-2017, 13:09. Розмістив: Тетяна Стеценко

19 квітня у Павлівці Першій на Тальнівщині відбулася позачергова сесія сільської ради. У порядку денному було п’ять питань та найголовніше - спростувати чутки про закриття сільської школи.

Незважаючи на те, що це лише сільські балачки та безпідставні плітки, присутні не стримували емоцій. Майже пів села зібралося на сесію, щоб дізнатися правду.

Про це із посиланням на Вісті Черкащини повідомляють Новини Черкас.

- Не знаю, хто пускає такі плітки, але я і раніше казала, що про закриття школи мова не йде, та мене ж ніхто не чують, - говорить сільська голова Наталія Слободяник.

Для того, щоб утримувати школу потрібні немалі кошти. Попри це, аби зберегти заклад освіти і в райдержадміністрації, і в сільській раді готові йти на будь які поступки і все задля того, щоб діти спокійно першого вересня могли сісти за парти.

Школа має хорошу перспективу. Учні Павлівки Першої стають студентами престижних київських, черкаських та львівських вузів.

- Нам немає сенсу закривати школу. Від таких дій ми нічого не виграємо, - підтримує сільського голову начальник фінуправління райдержадміністрації Наталія Шпичак.

Люди з полегшенням зітхають. Заспокоївшись, намагаються пригадати звідкіля пішла така дезінформація. Адже через неї батьки учнів не знали куди себе подіти від хвилювання.

Хтось із присутніх нагадав ніби вперше почув про це від виконуючої обов’язки директора школи Галини Мельниченко. Вона давно конфліктує із сільською головою.

Зрештою, вирішують частину коштів знайти у районному, а частину в сільському бюджеті і допомогти школі.

До слова, передісторія конфлікту така: щоб справедливо розподілити фінансові залишки 2016 року, сільська рада скликала бюджетну комісію на якій були присутні представники освіти, культури і медицини. До речі, деякі із них є депутатами і добре знають проблеми галузі.

Так от, тоді сільська рада, згідно з поданими завчасно клопотаннями, закрила більшість проблемних питань у медицині і культурі. Від освіти прохань не було. Директор школи не прийшла ні на бюджетну комісію, ні на сесію.

Після того як рішення сільської ради уже було прийняте, директорка почала засипати сільську раду листами. Спочатку попросила 272 тисячі гривень, потім 310 тисяч. Ішим разом 115 тисяч гривень.

Коли їй сказали, що клопотання подане не вчасно, почала брудну кампанію проти сільського голови, мовляв, та не дає грошей і хоче закрити школу.

Свою вину у ситуації що склалася, директор школи так і не визнала. Вона пішла до підприємців, які орендують землі у Павлівці Першій із проханням надати матеріальну допомогу для оплати заробітної плати. При чому на запитання, як це зробити легально, відповіді у неї не було.

До речі, у Павлівці Першій усі сільгоспвиробники справно платять орендну плату за землю. Найбільше сплачує «Об’єднана сільськогосподарська компанія». Саме за ці кошти та кошти районного бюджету і мала б утримуватися школа. Звичайно, якби директор була ініціативнішою та точно знала яка сума необхідна.

Щоб вияснити фінансову потребу, сільська голова звернулася до начальника відділу освіти. Та якраз поспішали до голови райдержадміністрації, бо приїхала делегація із Павлівської школи.

До голови адміністрації пішли разом. Учасники кажуть: прийом у нього був аж надто емоційним. Непрохані гості кричали і плакали. А директорка, яка сиділа під вікном, раптом посеред кабінету знепритомніла і упала.

«Ділова зустріч» закінчилася погрозами і штовханиною її мами із посадовими особами.


Повернутися назад