«Скелет» у шафі Вельбівця

Олександр Вельбівець у шортах і футболці приїхав на роботу та був затриманий за підозрою в отриманні хабара перебуваючи на посаді селищного голови Лисянки. 

Про це пише Кропива, повідомляють Новини Черкас.

Він навіть був засуджений до п’яти років позбавлення волі, але в апеляційній інстанції вирок було скасовано, а сама кримінальна справа канула в лету. Після цього певний час навіть виконував функції дрібного партфункціонера в Партії Регіонів. Таким непростим та тернистим виявився шлях Олександра Івановича до посади голови найвищого в області представницького органу місцевого самоврядування.

На останній сесії обласної ради заговорили про можливу ініціативу його відставки, заяву зробила фракція ВО «Батьківщина». Батьківщинівці виступали категорично проти його обрання на посаду голови облради з самого початку та акцентували увагу на його політичному минулому.

Сам Вельбівець неодноразово заперечував своє членство в Партії регіонів, а «мутну» історію з хабарем називав нічим іншим як провокацією та розправою політичних опонентів (тобіш Партії Регіонів та губернатора С. Тулуба – ред.). І якщо тема членства в Партії Регіонів вже достатньо розкрита та й після трьох з гаком років правління «революціонерів» - це членство не виглядає так катастрофічно (за наступні пару років діяльності «незлочинної» влади членство в ПР може стати навіть чеснотою – ред.) то історія з хабарем більш цікава та варта уваги.

Суть історії з хабарем та покаяння

За даними слідства селищний голова Лисянки Олександр Вельбівець 14 липня 2010 року близько 7.30 ранку у власному кабінеті отримав неправомірну вигоду у розмірі 4 тис. дол. за передачу у довгострокову оренду громадянину земельної ділянки розміром 0,21 га у центральній частині Лисянки під комерційну забудову.

Право оренди на дану земельну ділянку визначалося на аукціоні у березні. І виграв його громадянин який виступив згодом хабародавцем. Всього в аукціоні брало участь дві особи – хабародавець та його товариш, якого він попросив взяти участь в аукціоні, щоб він був проведений. Наприкінці червня вже було укладено договір оренди з переможцем аукціону. А за декілька днів до отримання хабара селищний голова дав завдання секретарю забрати документацію по даній ділянці у відділенні місцевого держкомзему, 12 липня завдання було виконано і папка з документацією була на столі у керівника.

Вже 14 липня, близько 7.30 ранку селищного голову було затримано за підозрою в отриманні хабара. Під час допиту підозрюваний дав визнавальні покази та підтвердив, що вимагав хабара за сприяння у виділенні земельної ділянки, щиро розкаювався. Як пояснював затриманий, в нього був хворий батько, «такий соблазн був, взяв ці гроші, так як вони були необхідні на лікування та операцію батькові».

Примітним є те, що до самих коштів селищний голова не торкався і слідів ідентифікуючої речовини на його руках не було зафіксовано.

З показів техпрацівниці. 14 липня близько 7 ранку вона прибирала в службовому кабінеті голови селищної ради, на столі та інших місцях кабінету коштів не було. Після завершення прибирання приїхав Вельбівець з невідомим їй чоловіком та зайшов в середину. Орієнтовно за 5 хвилин чоловік вийшов, а прибиральниця почула як звонить внутрішній телефон. Вона пішла до нього в кабінет, оскільки подумала що йому щось потрібно. Коли зайшла до кабінету, Вельбівець запитав її «що це таке»? вказуючи на пачку доларів перев’язану жовтою резинкою. Вона відповіла, що не знає і що коли прибирала то їх не було. Потім до кабінету зайшли працівники міліції. Як посвідчила прибиральниця, інших випадків коли голова викликав її і запитував про гроші не було, крім того вона відзначила, що цього ранку голова приїхав на роботу в футболці і шортах, як раніше завжди був одягнений в діловий костюм.

Суворе рішення суду першої інстанції

Одразу після затримання селищному голові було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 10 днів, згодом було замінено на підписку про невиїзд.

11 квітня 2012 року Жашківський районний суд виніс вирок, яким засудив Олександра Вельбівця до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на державній службі строком на 2 роки та конфіскацією третини майна яке йому належне за частиною 2 статті 368 ККУ.

Вже в ході судового розгляду Олександр Вельбівець відмовився від визнавальних показів, стверджував що ніякого хабара не вимагав і не отримував. А сама операція із його затримання за підозрою в отриманні неправомірної вигоди є штучною провокацією давання хабара, яка є організована правоохоронними органами.

Також підсудний скаржився на порушення права на захист, зокрема права зустрічі із захисником до першого допиту. Однак, як йдеться у рішенні суду, матеріалами справи дані закиди спростовуються, оскільки під час здійснення слідчих дій ніяких клопотань від адвокатів про порушення його права на захист не заявлялося. Більше того підозрюваний визнавав свою вину та щиро каявся.

Апеляційні метаморфози та «вічне дорозслідування»

Сідати за грати засуджений майбутній голова облради не збирався і на рішення суду першої інстанції було подано апеляцію.

10 липня 2012 року відбувся апеляційний розгляд справи по суті. В апеляційній скарзі сторона захисту наполягала на скасуванні рішення суду першої інстанції та закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину. Визнавальні покази за позицією захисту були надані під тиском правоохоронних органів.

Державний обвинувач спочатку не заперечував фактичних обставин справи та доведеності вини підсудного і кваліфікації дій винного. Однак згодом змінив свою позицію і в змінах до апеляції від 10 липня вже просив скасувати вирок суду першої інстанції через порушення судом кримінально-процесуального закону. Прокурор в кінцевому рахунку просив після скасування вироку направити справу до суду на повторний розгляд.

В результаті Апеляційний суд ухвалив рішення скасувати вирок суду першої інстанції, а справу направити прокурору Черкаської області для організації та проведення додаткового розслідування.

Як проводилося і чи проводилося взагалі додаткове досудове розслідування по даній справі та чим завершилося з’ясувати не вдалося. На наш запит до ГУНП в Черкаській області у визначений законом термін відповіді не було надано. Але цілком очевидно, що в ході додаткового досудового розслідування справу було закрито «за відсутністю складу злочину».