На Смілянщині Чубівка ніяк не може стати Ленським

Даремними виявилися всі спроби жителів Чубівки повернути рідному селу давню історичну назву «Ленське». Обурені селяни готові на акції протесту, якщо народні депутати й далі ігноруватимуть думку громади.

Про це пише Сміла.ua, повідомляють Новини Черкас.

– Ми шоковані тим, звідки взялася ця Чубівка. Село ніколи так не називалося. За радянських часів його перейменували на Ленінське. У процесі декомунізації ми хотіли повернути селу його стару назву «Ленське». Але якісь спеціалісти вирішили за нас, що хай буде Чубівка. Люди проти цієї назви! Але нас ніхто не чує… – пояснює ситуацію сільський голова Носачевого Віктор Кравченко

За його словами, Верховна Рада вже двічі проігнорувала не лише думку жителів села, але й рішення сесій сільської, районної та обласної рад.

Коли наприкінці минулого року не вдалося добитися справедливості, Віктор Кравченко не опустив руки, а ще раз вирішив пройти по тому ж самому бюрократичному колу.

– Ми повторно пройшли процедуру громадських слухань та прийняття позитивних рішень сесіями сільської, районної й обласної рад. Подали відповідні документи на Верховну Раду – і знову наступили на ті ж самі граблі. Двадцять третього травня цього року народні депутати розглянули наше питання. У сесійній залі було триста десять депутатів. Двісті п’ять проголосували «за», три – «проти», п'ятнадцять осіб утрималося. Рішення не прийнято! Вісімдесят сім депутатів просто шаталися по Верховній Раді й не голосували. За що їм тільки зарплату платять? – резонно запитує сільський голова.

Він дивується, чого не голосували 34 депутати із пропрезидентської фракції, де перебуває і «смілянський» нардеп Сергій Рудик. Всього-на-всього не вистачило 21 голосу, щоб Чубівка стала Ленським.

Дізнавшись про таку байдужість народних обранців, обурена громада села виявила готовність «до радикальних дій».

– Люди хочуть перекривати дороги й залізницю, щоб привернути увагу найвищої влади до своїх проблем. У громади є важливе питання, а держава не поспішає його вирішити. І це дуже дратує жителів села. Ми стримуємо їх з останніх сил! – визнає Віктор Андрійович.

Уже два роки триває ця тяганина з перейменуванням. І тепер людям знову доведеться розпочинати все спочатку – від громадського обговорення й до Верховної Ради.

А вирішити це питання можна одним розчерком пера, як то кажуть.

Та народні обранці чомусь не чують простих людей – мабуть, з політичного Олімпу їх просто не видно.