Маньківські пенсіонери відправились у подорож до Канева

Здавалося б, чого чекати людині на схилі літ, окрім спокою, адже так здавна велося: молодь працювала, а старенькі дрімали на ослінчику, підставляючи сонячному променю свої покриті зморшками обличчя та час від часу приглядаючи за галасливою малечею, яка так полюбляє крутитись під ногами у бабусь та дідусів.

Та не все те, що годилося у минулому слід брати за приклад у нашому сьогоденні. Змінилися часи – змінилися традиції. Зараз  молодь намагається не лише трудитися, але й подорожувати, і літні люди не сидять на призьбі, а також охоче їздять мальовничими куточками рідного краю, як, наприклад, пенсіонери відділення денного перебування територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Маньківського району. Сподобались їм екскурсії до славнозвісних Буцького каньйону та Софіївки, тож минулого четверга, 54 відвідувачі відділення з сіл Іваньки, Дзензелівка, Крачківка та Маньківка не довго думаючи відправились у подорож до м. Канів. Чому саме до нього? Бо то свята справа, хоч раз на рік відвідати могилу нашого славного Кобзаря та віддати належну шану генію світової величини Тарасу Григоровичу Шевченку. Окрім того, де ж можна так гарно відпочити, як не у милій серцю Черкащині? Тільки у нас можна розгледіти і шовковисті трав’яні луки, і затишні прохолодні діброви, і порослі полином пагорби. Тільки на Черкащині відчуваєш справжню силу могутнього козацького духу. Саме тут найлегше дихається, співається та мріється…

І нічого не стало на заваді літнім мандрівникам – ні прохолодна погода, ні похмуре небо, бо кожен узяв з собою найважливіше – гарний настрій та неабияке завзяття. Тому і мандрівка стала легкою. З бадьорим та веселим настроєм пенсіонери здолали немалу кількість сходинок, які ведуть до Тарасової гори. В музеї ,слухаючи екскурсовода, дізнались,  що музейна колекція нараховує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів. Шевченківський національний заповідник у Каневі — перший в Україні історико-культурний заповідник, удостоєний статусу національного. Проходячи залою , старенькі емоційно проживали з великим Кобзарем його непросте та нелегке життя.

Також вразили екскурсантів роботи, виконані різними техніками: це і вишиті картини, і портрети з різних видів насіння , вироби з дерева , гравюри , які зображають Великого Кобзаря, а також зображення Тараса, зроблене з вовни.  Відвідали Тарасову світлицю, вклонилися могилі Івана Ядловського , який довгий час доглядав та охороняв могилу поета. Побували у Канівському музеї народного декоративного мистецтва і з чудовими спогадами повернулися до рідних обійсть, дякуючи всім, хто організував таку приємну подорож. Чорнописька Н.Д. (смт.Маньківка): «Просто переповнена враженнями від поїздки! Все настільки було гарно організовано, що, окрім задоволення, нічого не відчуваю. Ніякого почуття втоми. Надзвичайно сподобались картини, представлені у Канівському музеї народного декоративного мистецтва, та вироби сучасних різьбярів по дереву. Неперевершена майстерність виконання! І все це ми могли побачити завдяки піклуванню директора терцентра Ю. І. Панчук – Золотухіній, котра організувала поїздку, за що ми їй щиро вдячні».

Верховецький В.А. (с. Тимошівка): «Мені дуже сподобалась задумка працівників терцентру організувати для пенсіонерів відділення денного перебування непрацездатних громадян поїздку до Канева. Самотужки я, певно, туди б не дістався. А завдяки турботі наших працівників терцентру, а також спонсорській допомозі підприємців така подорож відбулася. Дякую не лише всім, хто долучився до цієї доброї справи, але й їхнім батькам, які виховали чуйних людей. Посилай їм, Господи, довгих років життя при доброму здоров’ї».

Котик Н.П. (с. Крачківка): «І подумати не могла, що так напрочуд легко може здійснитись мрія – побувати у м. Каневі. Велике спасибі нашим спонсорам, які розуміють, що й літнім людям хочеться на схилі літ нових відчуттів та вражень. Думається, що їхнє добре ставлення до людей похилого віку повернеться їм сторицею. Сподіваюсь, що це не остання наша мандрівка і бажаючих допомогти пенсіонерам буде більше».

Поїздка до Канева стала можливою завдяки допомозі начальника відділу освіти Безверхого  Ю.М., та наданню  спонсорської допомоги товаровиробників  району-директору ПП «Северин» Северину М.Ф ,директору ТОВ «Кищенці» Корнеліусу Хузінха  ,голові ФГ «Червона калина С»  Стецюк Н.О., голові СФГ  «Шевченко» Шевченку В.П., голові СФГ «Петровіт» Драпогузу П.А., які надали необхідні кошти для повноцінного відпочинку. Та й самі працівники територіального центру не були сторонніми спостерігачами у цій справі і організували поїздку (ініціатором мандрівки стала директор терцентру Ю. І. Панчук-Золотухіна), зібрали всіх бажаючих,  за станом  здоров’я під час самої екскурсії стежила медсестра Іваньківської амбулаторії  Почапська О.В., тому й завершилось усе напрочуд хороше. От тільки чи завершилось? У працівників  територіального центру ще багато цікавих задумок, які обов’язково мають втілитися у життя, адже чи не найголовнішим своїм завданням вважають якомога довше не пускати до осель своїх підопічних старість, даруючи їм крила другої молодості, коли душа співає…

Н. Дяченко, завідувач відділення.

Новини Черкас