У Черкаському районі скоро відкриють будинок сімейного типу

Україна вже давно взяла курс на поступову відмову від інтернатних закладів на користь сімейних форм. Цю тенденцію підтримує і населення, однак проблема забезпечення гідних умов життя та виховання для дітей досі лишається надзвичайно гострою. Причини цього не лише у сфері економіки, а й у ставленні людей до прийомних дітей, яке надзвичайно складно змінити.

Про труднощі, з якими стикаються юні жителі району, та як шляхи їх подолання, газета «Сільські обрії» поспілкувалася з начальником Служби у справах дітей Черкаської РДА Людмилою Северинчук, інформують Новини Черкас.

– Які проблеми найчастіше трапляються працівникам Служби у справах дітей?

– Робота Служби передовсім спрямована на захист дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах чи які залишилися без батьківського піклування. У Черкаському районі проживає чимало батьків, які безвідповідально ставляться до виконання своїх обов’язків. Серед них є і багатодітні сім’ї. Дуже часто – це матері-одиначки, у яких батько офіційно не записаний, а є співмешканцем. Часто ці люди не працевлаштовані і, окрім державної соціальної допомоги на дітей, не мають інших джерел доходу. Ще одна серйозна проблема – це батьки, схильні до вживання спиртних напоїв, наркозалежні. Вони витрачають всі кошти не на потреби дітей – їх харчування і розвиток, – а на свої забаганки, гуляють, вживають алкоголь чи наркотики, а діти страждають і не отримують необхідного догляду.

Аби попередити соціальне сирітство, наша Служба здійснює необхідні заходи: перевіряє умови проживання та виховання дітей, проводить профілактичні бесіди з батьками, аналізує складні ситуації на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо всі можливі засоби впливу не дають позитивних зрушень, готують пакет документів про позбавлення батьківських прав чи відібрання дітей без позбавлення батьківських прав до того часу, поки батьки налагодять належні умови проживання та виховання для своїх дітей та передають їх до суду, який і ухвалює остаточне рішення. Далі дітям надається соціально-правовий статус задля подальшого влаштування їх у сім’ї, де вони отримають гідні умови для свого розвитку. Головне завдання полягає в тому, щоб діти могли розвиватися відповідно свого віку та мали щасливе дитинство.

– Чи допомагають проміжні заходи, про які Ви згадували, чи зазвичай доходить до крайнощів – позбавлення батьківських прав?

– Сім’ям у складних життєвих обставинах надають допомогу виконавчий комітет сільської ради, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, відділ освіти. Деякі батьки не сприймають це серйозно, поки справа не доходить до суду. Часто лише під час розгляду справи в суді вони роблять певні висновки, змінюють свою поведінку, щоб зберегти дітей. Але є і такі батьки, яких не зупиняє навіть вилучення дітей, і вони далі продовжують вести асоціальний спосіб життя.

– Коли дитину забирають із сім’ї – це для неї серйозне потрясіння. Як вирішуєте цю проблему?

– Сімейне виховання не заміниш ніякими іншими формами. Ми наразі працюємо, щоб полегшити цей процес для дітей. По району 93% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовані саме в родини.