Головна > Черкаси та область / Головне / Наш край > Краєзнавець розповів дивну історію черкаського трамваю

Краєзнавець розповів дивну історію черкаського трамваю


31-10-2018, 10:37. Розмістив: Тетяна Стеценко

1. Електричний трамвай

Одного погожого дня, 105 років назад, мешканці міста Черкаси з подивом спостерігали неймовірну картину: до міста прямував караван справжнісіньких верблюдів.

Як виявилося згодом, це був не міраж, не цирк, і навіть не випадкові мандрівники з Аравійської пустелі.

Просто в Черкасах збиралися побудувати трамвайну лінію, а верблюди везли необхідне обладнання.

Одного погожого дня, 105 років назад, мешканці міста Черкаси з подивом спостерігали неймовірну картину: до міста прямував караван справжнісіньких верблюдів

Слово – черкаському краєзнавцю Борису Юхно [1].

«Власне, вся ця історія пригадалася завдяки статті Василя Страшевича у «Черкаському краї» від 27 жовтня 2006 року, тож детальніше – там. А якщо стисло, то діло було так: «Як розповідав мені наприкінці 1950-х потомственний робітник Машбудзаводу Володимир Ткаченко, трамвайну колію планували прокласти від Сінного базару до Соснівки, з обох боків Олександрівського бульвару.

У 1914 році була збудована перша у місті електростанція, яка б давала струм для майбутньої лінії, але продовжити роботи завадила війна.

Про те, що вже завезли деяке обладнання, і складували його на заводській території цукровиків, де нині стадіон «Спартак», розповідала мені відома спортсменка 1930 років Олександра Караванська. Свого часу вона мешкала у гуртожитку заводу, на якому працював батько. Цей «склад» частенько був місцем їхніх дитячих ігор.

Обладнання привозили верблюдами, які тягли спеціальні візки, а ночували тварини під навісом. Теж тут, на вигоні.

Від дорослих вона чула, що скоро в Черкасах замість конки («вагон» на 20 осіб, запряжений кількома парами коней-битюгів) поїде трамвай.

Згодом – війни. Імперіалістична, громадянська, потім розруха. Шпали розтягли на дрова, інше обладнання пішло на заводські потреби».

2. Паровий трамвай

Черкасам і справді не поталанило з електричним трамваєм.

Але не поспішайте сумувати за втраченою екзотикою. Адже трамваї бувають різних типів [2]: не тільки електричні, а й кінні, дизельні, бензомоторні, пневматичні і навіть парові.

Від звичайного паровозу паровий трамвай [3] відрізняється меншими розмірами, підвищеною маневреністю та відсутністю тендеру для вугілля, у зв’язку з чим використовувати його можна тільки на коротких перегонах, зокрема в межах одного міста.

Сто років назад парові трамваї використовували в усьому світі. На території України вони були популярні в Києві, Одесі, Коломиї та – сюрприз! – у Черкасах.

Паровий трамвай у Києві (1892 рік)

Паровий трамвай у Києві (1892 рік)

Паровий трамвай в Одесі

Паровий трамвай в Одесі

Паровий трамвай в Соренто, Австралія

Паровий трамвай в Соренто, Австралія

Паровий трамвай у Страсбурзі, Франція

Паровий трамвай у Страсбурзі, Франція

Дивом збереглося фото парового трамваю в Черкасах [4]:

Паровий трамвай в районі Митниці

Паровий трамвай в районі Митниці

Зверніть увагу, що на відміну від звичайних паровозів, черкаський паровий трамвай штовхав платформи перед собою. Точно так, як це робили його парові колеги в інших містах України та світу на фотографіях, наведених вище.

Відомо, що в районі лісу біля сучасної обласної лікарні була побудована залізнична платформа, яка обслуговувала курорт «Соснівка». Ця платформа була з’єднана із залізничним вокзалом, пристанню на Митниці, станціями «Заводська» та «Змагайлівка». За цим маршрутом курсували міські поїзди, що відігравали роль громадського транспорту [5].

Відеокліп «Старенький трамвай»

3. Трамвайне депо

100 років назад у Черкасах було щонайменше 10 парових трамваїв.

Після роботи вони всі поверталися до свого депо, залишки якого ще й досі збереглися з боку вулиці Євгена Кухарця (колишня вулиця Маршала Красовського).

Черкаське депо

Черкаське депо

І

Черкаське депо

нший ракурс

Багато хто помилково вважає, що це звичайне паровозне депо, але це далеко не так.

Щоб переконатися в цьому, достатньо порівняти провінційне черкаське депо та головне депо станції Бобринська (сьогодні – залізнична станція імені Тараса Шевченка) – головної та найбільшої на той час станції Фастівської залізниці.

Станція Бобринська

Станція Бобринська

Паровозне депо станції імені Тараса Шевченка

Паровозне депо станції імені Тараса Шевченка

Так от, черкаське депо мало менші розміри, ніж депо станції Бобринська, але було розраховане на більшу кількість стійл (так це називалося, без жартів) для паровозів.

В черкаському депо було 12 стійл, а в депо вузлової станції Бобринська – тільки 10.

Крім того, за своєю конструкцією черкаське депо – це депо віялового типу [6], який фахівцями-залізничниками визнавався дуже незручним для обслуговування магістральних паровозів. В подальшому від будівництва такого типу депо відмовилися.

Крім того, за своєю конструкцією черкаське депо – це депо віялового типу [6], який фахівцями-залізничниками визнавався дуже незручним для обслуговування магістральних паровозів. В подальшому від будівництва такого типу депо відмовилися

Висновок – очевидний: на вузловій станції Бобринська обслуговувалися потужні магістральні паровози, а в провінційних Черкасах – переважно невеличкі маневрові паровози трамвайного типу.

Вадим Мишаков, спеціально для сайту «Новини Черкас»

Використані джерела:

При-мітка

Джерело

Посилання

Публікація «Сто років тому у Черкасах прокладали трамвайну лінію»

http://provce.ck.ua/sto-rokiv-tomu-u-cherkasah-klaly-tramvajnu-liniyu/

Стаття «Трамвай» на Вікіпедії

https://uk.wikipedia.org/wiki/Трамвай

Стаття «Паровий трамвай» на Вікіпедії

https://ru.wikipedia.org/wiki/Паровой_трамвай

Публікація «Черкаси не впізнати: рідкісні ретросвітлини з’явилися у мережі»

http://zmi.ck.ua/cherkassy/cherkasi-ne-vpznati-rdksn-retrosvtlini-zyavilisya-u-merej.html

Публікація «Залізниця в Черкасах з’явилася в 1876 році, а залізничний міст лише в 1912»

http://zmi.ck.ua/cherkassy/zalznitsya-v-cherkasah-zyavilasya-v-1876-rots-a-zalznichniy-mst-lishe-v-1912.html

Стаття «Віялове депо» на Вікіпедії

https://ru.wikipedia.org/wiki/Веерное_депо

Публікація «Паровозні депо»

http://rzd-expo.ru/history/infrastructure/parovoznye-depo/


 


Повернутися назад