Як була побудована Черкаська дамба - восьме диво світу

На будівництво черкаської дамби було витрачено більше людських зусиль, матеріалів та часу, ніж на деякі з єгипетських пірамід. Тим не менш, єгипетські піраміди вважаються дивом світу, а черкаська дамба – чомусь ні.

1. Масштаби

Черкаська дамба є найбільшою в Україні гідротехнічною спорудою [1], яка містить у собі щонайменше 5 млн. кубометрів ґрунту загальною вагою приблизно 8 мільйонів тонн.

Для порівняння: найвища у світі єгипетська піраміда Хеопса [2], яку, за повідомленням давньогрецького історика Геродота, будували 100 тисяч рабів протягом 20 років, важить вдвічі менше, ніж черкаська дамба.

2. Дата будівництва

Багато хто помилково вважає, що черкаська дамба була збудована зовсім недавно – якихось півстоліття назад [3], коли вже почали застосовувати потужну будівельну техніку та механізми.

Відеосюжет «Черкаська дамба»

Насправді це далеко не так. У 1961 році черкаська дамба була тільки добудована та розширена, зокрема зведена її автомобільна частина [3].

А сама гребля з’явилася набагато раніше. І давайте з’ясуємо, коли ж саме.

На німецькому аерофотознімку 1943 року вже зафіксована черкаська дамба (вона позначена жовтою стрілкою) [4].

Наявність захисної дамби цілком зрозуміла. Хоча Дніпро на той час був значно вужчий, ніж сьогодні, його лівий берег місцями являв собою заболочену низину.

Тому без насипної дамби залізничне сполучення з іншим берегом було би просто неможливе. Отже, дату спорудження черкаської греблі варто посунути в минуле щонайменше на 100 років назад, коли будували міст через Дніпро.

3. Черкаський міст

Залізничний міст було споруджено у 1912 році. Наступного року відкрився рух поїздів на ділянці Черкаси – Золотоноша – Бахмач [5].

Тобто, в 1912 році черкаська дамба вже існувала.

4. Невідомі будівельники:

Якщо про будівництво черкаського мосту ми знаємо хоча б дещо, то про спорудження дамби – анічогісінько. Це дуже дивно, особливо зважаючи на велетенські масштаби будівництва дамби та відсутність 100 років назад потужної будівельної техніки, зокрема екскаваторів та бульдозерів.

Всі земляні роботи тоді виконувалися вручну черкаським грабарями.

Відеосюжет «Грабарі і дороги»

Цілком очевидно, що 100 років назад кілька сотень чи навіть тисяч черкаських грабарів були фізично неспроможні і за десять років вручну викопати, перемістити та засипати в дамбу 8 мільйонів кубометрів ґрунту.

Навіть через півсторіччя, наприкінці 1950-х років, такі роботи становили неабияку проблему.

Як приклад наведу будівництво запорізької дамби у 1959-1962 роках.

«У листопаді 1962 року в Запоріжжі була урочисто відкрита дамба – магістраль, яка сполучила між собою «старе» та «нове» місто. Довжина запорізької дамби склала 2,1 км (що в 7 разів менше, ніж черкаська дамба – примітка автора).

Починаючи з травня 1959 року на будівництві дамби працювала вже 50 самоскидів. Щодня їм доводилося перевозити майже півтори тисячі кубометрів ґрунту, який в свою чергу вирівнювали та ущільнювали 3 бульдозери, скрепер та катки. Загалом було перевезено більше мільйона кубометрів ґрунту.

У будівництві дамби взяли участь практично усі дорослі мешканці міста. Одна тільки молодь відпрацювала на будівництві більше 50 тисяч людино-годин» [6].

Виходить, що 100 років в Черкасах просто не було ні людських сил, ні технічних можливостей побудувати з нуля черкаську дамбу.

Її і не будували.

В якості дамби просто використали вцілілу ділянку легендарних Змієвих валів [7].

5. Змієві вали

На Черкащині збереглося кілька Змієвих валів. В Холодноярських лісах їх загальна довжина сягає понад 60 кілометрів [8].

У селі Журжинці, що знаходиться в Лисянському районі, висота стародавнього валу становить 12 метрів [9].

Змієві вали

На карті Середньої Наддніпрянщини червоною стрілкою позначена ділянка Змієвих валів між Черкасами та Золотошею, яка, цілком можливо, використовується в якості черкаської дамби.

Вадим Мишаков, спеціально для сайту «Новини Черкас»

Використані джерела: