Головна > Черкаси та область / Головне / Пригоди > Чи загрожує черкащанам Дніпровський каскад?

Чи загрожує черкащанам Дніпровський каскад?


30-11-2018, 12:05. Розмістив: Тетяна Стеценко

8 листопада 2018 року в Черкасах вперше за багато років було проведене навчання сил цивільного захисту на випадок руйнування греблі Канівської гідроелектростанції та катастрофічного затоплення прибережних населених пунктів [1].

Побоювання фахівців щодо надійності споруд Дніпровського каскаду [2] цілком зрозумілі.

1. Сталінський план

Нині вже неможливо дізнатися, кому саме спала на думку ідея створення потужної оборонної смуги на базі Дніпровського каскаду штучних морів.

Схема Дніпровського каскаду

Схема Дніпровського каскаду [3]

Відомо тільки, що вже на початку 1930-х років військово-інженерним управлінням Робітничо-Селянської Червоної Армії було розроблено оперативний план прикриття промислових районів південно-західної частини СРСР, умовна назва – план «Бастіон».

Планом, зокрема, передбачалося створення вздовж течії Дніпра аж 14 штучних водосховищ та з’єднувального каналу із Західною Двіною. Це мав бути перший неприступний водний рубіж на шляху просування вірогідного супротивника. Наступною смугою оборони планували зробити Волзький каскад водоймищ та каналів.

Дніпровський ланцюг штучних морів повинен був прикривати важливі індустріальні центри країни, зокрема вугільний Донбас, військово-промисловий Харків та Шебелинське газове родовище, яке у повоєнні часи забезпечувало блакитним паливом країну.

У разі війни та вторгнення противника вглиб території СРСР передбачалося спустити воду з деяких водосховищ, або просто підірвати греблі, після чого потужна хвиля прориву зруйнувала би усі розташовані нижче за течією греблі, мости та комунікації. За кілька годин усю Україну розрізало б навпіл суцільною, завширшки в кілька кілометрів, болотно-муловою смугою, непрохідною для танків та суходільних з’єднань ворога.

Первістком масштабного будівництва став Дніпрогес – найвідоміший символ сталінської індустріалізації. Останнім об’єктом каскаду, збудованим вже за часів Брежнєва, стала Канівська ГЕС.

Таким чином, протягом 50 років Дніпро вкрили ланцюгом гідроелектростанцій, котрі істотної користі не приносили, оскільки використовувалися від сили 3-4 години на добу, як джерело маневрової електроенергії, але були готові у разі війни ціною власної загибелі надійно перетнути шлях ворожій навалі.

2. Бойове хрещення

Перше і, на щастя, єдине бойове застосування Дніпровського каскаду мало місце у 1941 році.

18 серпня 1941 року після раптового прориву німецьких військ в районі Запоріжжя за вказівкою радянського керівництва була підірвана гребля Дніпрогесу. Вибух 20 тонн амоналу частково зруйнував дамбу та спричинив активне скидання води. Внаслідок цього виникла широка смуга затоплення. Гігантська хвиля змила кілька ворожих переправ та втопила багато німецьких підрозділів, які переховувалися у плавнях. Але штучна повінь не розрізняла «своїх» та «чужих». За приблизними оцінками, кількість жертв сягнула 120 тисяч чоловік з обох боків лінії фронту.

Відеофільм каналу 1+1 [4]

3. «Ахіллесова п’ята» каскаду

Головна проблема Дніпровського каскаду полягає в тому, що в гідроспоруди від самого початку, ще на етапі будівництва, закладалася певна ненадійність конструкцій, щоб потім легше було їх підривати.

Крім того, більшість гідроелектростанцій Дніпровського каскаду збудовані досить давно, у 1960-1970 роках, а найстарішу з них – Дніпрогес – запустили 80 років назад. Так що, сьогодні українські ГЕС – це вже технічно застарілі споруди, а зношеність їх механізмів підвищує ризик аварій. 

За оцінкою групи зарубіжних експертів, шлюзи каскаду мають високий ризик відмови (позначені червоним кольором на схемі)

За оцінкою групи зарубіжних експертів, шлюзи каскаду мають високий ризик відмови (позначені червоним кольором на схемі) [5].

4. Катастрофічний сценарій

Найслабшою ланкою Дніпровського каскаду є Київська ГЕС, що нависає над столицею України в 5 кілометрах вгору за течією Дніпра.

«Будівництво котеджів, що розпочалося на земляній дамбі Київської ГЕС, може серйозно порушити дренажну систему й спричинити прорив. За розрахунками екологів та інженерів, якщо греблю прорве, Київ змиє за 15 хвилин, а ланцюгова реакція зруйнує й інші міста на Дніпрі» [3].

Так, у разі руйнування греблі вниз річищем Дніпра з Київського водосховища рине велетенська маса води об’ємом 4 кубічних кілометри.

За кілька хвилин водяний вал висотою 10 метрів, що мчатиме зі швидкістю кур’єрського потягу, докотиться до Києва і накриє прибережні житлові масиви, затопить метро, зруйнує мости та резервуари отруйного хлору на території найбільшої у Європі Бортницької станції аерації [6].

Сила хвилі, що рухатиметься вниз за течією Дніпра, зростатиме ще більше. Водяний вал потягне за собою уламки річкових суден, мостів, будинків та трубопроводів. Через ці уламки будуть утворюватися велетенські загати біля інших гребель каскаду. Вода підніматиметься вгору, руйнуватиме греблі та набиратиме ще більшу швидкість руху.

Якщо катастрофа трапиться взимку, то до всього цього приєднаються грубезні брили льоду, від яких руйнівні сили водяного валу тільки посиляться. Не виключене виникнення «палаючої хвилі».

Потік води зруйнує усі інші гідроспоруди каскаду та енергоблоки Запорізької атомної станції, на яких зберігаються сотні тонн радіоактивного палива.

Україну розріже навпіл мертва болотиста смуга завширшки в кілька кілометрів, яка практично не підлягатиме відновленню. У зоні ураження опиняться десятки мільйонів громадян.

5. Вірогідний сценарій

Більш вірогідний сценарій можливої катастрофи у разі прориву дамби Київської ГЕС змальований у наступному відеофільмі [7].

Відеофільм каналу 2+2

На 28-й хвилині фільму згадуються і Черкаси.

Висновок авторів фільму – черкащанам нема про що хвилюватися. Звичайно, за умови, що усі органи управління та сили цивільного захисту спрацюють оперативно.

Вадим Мишаков, спеціально для сайту «Новини Черкас»

Використані джерела:

1. Публікація Пройшли навчання на гідроспоруді Канівської ГЕС Черкаської області

2. Стаття Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі на Вікіпедії 

3. Публікація Усе що треба знати про українські ГЕС

4. Відеофрагмент з документального фільму «Рівень секретності 18» на каналі 1+1

5. Публікація На реконструкцію дніпровських шлюзів Мінінфраструктури виділить 105 млн. грн.

6. Стаття Бортницька станція аерації на Вікіпедії 

7. Відеофільм каналу 2+2 «Страшне завтра: Прорив греблі Київської ГЕС»


Повернутися назад