Головна > Україна / Суспільство > «Поки Бог не бачить» – прем’єра проєкту-розслідування на Суспільному про звірства у реабілітаційних закладах

«Поки Бог не бачить» – прем’єра проєкту-розслідування на Суспільному про звірства у реабілітаційних закладах


25-12-2021, 17:38. Розмістив: Тетяна Стеценко

У неділю, 26 грудня, о 13:30 на суспільному телеканалі UA: ПЕРШИЙ відбудеться прем’єра документального проєкту-розслідування Суспільного «Поки Бог не бачить».

У неділю, 26 грудня, о 13:30 на суспільному телеканалі UA: ПЕРШИЙ відбудеться прем’єра документального проєкту-розслідування Суспільного «Поки Бог не бачить».

Після виходу попереднього проєкту-розслідування «Бити. Молитися. Тримати», де журналісти викривають мережу реабілітаційних центрів, у яких панує жорстокість, до редакції розслідувань Суспільного мовника надійшли декілька повідомлень. До журналістів звернулася 65-річна Алла, за словами якої, у реабілітаційному центрі забили до смерті її сина. Згодом звернувся Вадим, який у такому ж закладі втратив брата. Обидві історії об’єднує релігійна організація «Нове покоління», з якою пов'язані ці реабілітаційні центри.

Під час розслідування журналісти натрапили на факти знущань, трудової експлуатації людей та вбивства, за які досі ніхто не поніс покарання. Тим часом центри продовжують свою діяльність.

«Цей проєкт особливий з багатьох причин. По-перше, в основі його історії, з якими прийшли наші глядачі. По-друге, ці історії, а також те, що знайшла Катерина Лихогляд, — вражає, шокує і змушує кулаки стискатись. Це детективно-драматична історія, яка не дає перевести подих», – каже Інна Білецька, шеф-редакторка, засновниця творчого об’єднання розслідування Суспільного мовника України

У свою чергу авторка проєкту Катерина Лихогляд зазначає, що робота над фільмом відкинула в атмосферу 90-х, де люди жили не завдяки, а всупереч.

«Це розслідування почалося з того, що нам написала жінка, в якої жорстоко вбили сина в реабілітаційному центрі. Її мотивація була надпотужною: «Я хочу, щоб всі знали, що відбувається в тих центрах, щоб ніхто не пережив того, що пережила я».

Кожна документальна стрічка команди – про помилку системи, про тривалу хворобу. І ми завжди шукаємо ліки проти цієї хвороби. Утім, дуже важко було їх знайти під час роботи над фільмом «Поки Бог не бачить». Бо тоді довелося б сказати: рецепт – нехай люди не будуть бідними. От такий вихід – настільки ж простий, наскільки і складний.

Трагічні історії людей, які ми розповіли, об’єднує спільний знаменник – бідність. Близько половини населення України живе за межею бідності. І саме вона – причина того, як множиться горе», – каже Катерина Лихогляд.


Повернутися назад